Короткі рекомендації про те, як взяти участь у відборі до РЕГІОНЕТ і стати учасником мережі
| |||
|
Короткі рекомендації про те, як взяти участь у відборі до РЕГІОНЕТ і стати учасником мережі
Матеріали базового навчання для кандидатів на участь у РЕГІОНЕТ викладено на порталі мережі у вільному доступі
Відеозаписи, зроблені мережею РЕГІОНЕТ: власні заходи та заходи партнерів мережі
"Наша мета – створити повноцінний комфортний освітній простір. Комфортний у всіх сенсах – і з точки зору облаштування та технічного забезпечення шкіл, і з точки зору наповнення навчального процесу. Але для цього має бути ініціатива від обласних адміністрацій та голів громад", – наголосив Геннадій Зубко.
Для впровадження проекту передбачено декілька джерел фінансування: кошти ДФРР, субвенція на формування інфраструктури ОТГ, субвенція з держбюджету на соціально-економічний розвиток окремих територій, освітня субвенція, місцеві бюджети, кошти міжнародної технічної допомоги.
"Найбільш перспективним та вигідним для області є формування освітнього простору в об'єднаних громадах. Це дозволить на початковому етапі максимально оптимізувати інфраструктуру навколо та ефективно інвестувати кошти. За однакових умов при виборі школи для участі в проекті перевага надається навчальному закладу, який знаходиться в об'єднаній громаді. Адже наша мета – будувати освітній простір саме в опорних школах в ОТГ. Сьогодні в областях уже функціонує 178 опорних закладів та 511 їхніх філій. 39 з них - в ОТГ", – зазначив Віце-прем’єр.
У 50 із 200 шкіл, в яких буде створено новий освітній простір цього року, МОН також пілотуватиме нові освітні програми та матеріали для першого класу Нової української школи.
"Пілотні школи та вчителі першого класу, що там викладають, стануть першопрохідцями. Саме вони апробують новий стандарт початкової школи, програми та освітні матеріали, що застосовуватимуться у навчальному процесі. На основі їхніх зауважень будуть сформульовані зміни та поправки до пілотованих матеріалів, після чого вони будуть запроваджені по всій Україні у 2018 році, коли перший клас піде в Нову Українську Школу", – пояснила Лілія Гриневич.
Вона додала, що є певні вимоги до того, яким має бути середовище для успішного впровадження реформи. Зокрема, йдеться про мобільні робочі місця – для гнучкості в організації роботи класу і використання сучасних освітніх методик – створення сучасної медіатеки на базі звичайних шкільних бібліотек, забезпечення у школі вільного доступу до інтернету та ІКТ загалом тощо.
"Ми не зможемо реалізувати цей амбітний план без допомоги та підтримки обласних адміністрацій і голів громад. Ви відповідальні за створення умов навчання на місцях, на вас покладено функції адміністрування шкіл, і ми просимо, щоб у цей важкий трансформаційний період ви максимально підтримали школи, що пілотуватимуть Нову українську школу", – звернулась до учасників селектору Лілія Гриневич.
Основні критерії відбору навчальних закладів для участі у проекті:
Рекомендації щодо створення освітнього середовища «Новий освітній простір»
За матеріалами decentralization.gov.ua