Всеукраїнська мережа фахівців і практиків
з регіонального та місцевого розвитку

Послуги в регіонах

Вибір редакції

Як пройти відбір та стати учасником мережі РЕГІОНЕТ

Читати повністю

Короткі рекомендації про те, як взяти участь у відборі до РЕГІОНЕТ і стати учасником мережі

Матеріали базового навчання - відтепер у вільному доступі!

Читати повністю

Матеріали базового навчання для кандидатів на участь у РЕГІОНЕТ викладено на порталі мережі у вільному доступі

Відеозаписи заходів РЕГІОНЕТ та партнерів мережі

Читати повністю

Відеозаписи, зроблені мережею РЕГІОНЕТ: власні заходи та заходи партнерів мережі

Партнери

 
 
  • УАРОР

    Українська асоціація районних та обласних рад

  • АМУ

    Асоціація міст України

  • ВАССР

    Всеукраїнська асоціація сільських та селищних рад

  • Мінрегіон

    Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства

  • komsamovr

    Секретаріат Комітету з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування Верховної Ради України

  • www.narda.org.ua

    Асоціація агенцій регіонального розвитку України

  • www.coe.kiev.ua

    Офіс Ради Європи в Україні

  • DESPRO

    Швейцарсько-український проект «Підтримка децентралізації в Україні» DESPRO

  • ІГС

    Інститут громадянського суспільства

  • АММУ

    Асоціація малих міст України

  • НАДУ

    Національна академія державного управління при Президентові України

  • Відродження

    Програмна ініціатива «Демократична практика» Міжнародного фонду «Відродження»

  • УНЦПД

    Український незалежний центр політичних досліджень

  • ЦППР

    Центр політико-правових реформ

  • Мережа центрів

    Громадська спілка "Мережа Центрів правової інформації та консультацій"

  • НАСДСУ

    Національна асоціація сільськогосподарських дорадчих служб України

  • Ресурсний центр

    Центр управління знаннями «Ресурсний центр зі сталого місцевого розвитку»

Складові децентралізації: Соледарська громада: кроки до успіху

08.09.2017
Досвід Соледарської ОТГ щодо наповнення бюджету об’єднаної громади став темою навчального туру "Маршрути успіху", організованого в рамках проекту "ПУЛЬС" за фінансової підтримки USAID.

Соледарська об’єднана територіальна громада утворилася наприкінці минулого року, після виборів у грудні. Навколо Соледару об’єдналися 37 населених пунктів Бахмутського району, а територія простягнулася від Лисичанська до Слов’янська. Загальна кількість населення – 22 тис. мешканців, із яких половина міського, решта – сільського. За словами голови громади Олександра Степаненка, містоутворюючими підприємствами є ДП "Артемсіль" та завод КНАУФ. Сільськогосподарські підприємства дають чверть усіх надходжень до бюджету громади. Загалом бюджет ОТГ складає 125 мільйонів гривень.

Кошти на розвиток — від держави

Коли Соледарська громада тільки-но утворилася, тут не було власних інфраструктурних проектів, а ті, що були отримані у спадщину від району, потребували доопрацювання. Взялися за цю роботу активно, щоб мати можливість залучати кошти для розвитку громади.
Соледарівській ОТГ удалося отримати фінансування від ДФРР на два проекти – будівництво Центру адмінпослуг та капітальний ремонт сільського дитсадка.
Реконструкція колишньої школи під ЦНАПу розрахована на два роки. Занедбану триповерхову будівлю колишнього навчального закладу міська рада викупила в нового власника за 80 тисяч гривень. Втілення проекту будівництва Центру адмінпослуг коштуватиме 22 мільйони гривень. Його мають завершити впродовж цього та наступного року. В одній будівлі розмістяться міська рада, яка наразі орендує приміщення в "Артемсолі", єдиний соціальний офіс та ЦНАП.
Дитсадок "Тополька" в Парасковіївці – єдиний дошкільний заклад. Під час проведення капітального ремонту закривати його не будуть, щоб діти мали можливість відвідувати дитсадок. Згідно з умовами фінансування з Державного фонду реконструкції та розвитку, ремонтні роботи тут мають бути завершені до кінця поточного року.

Мешканці відчувають зміни на краще

Першочергову увагу керівництво громади приділило відновленню дорожнього сполучення між центром та населеними пунктами навкруги. Було запущено новий маршрут "Берестове-Соледар- Бахмут- Опитне", за що місцеві люди вдачні. Адже тепер зручніше дістатися до міста. На початку осені будуть капітально відремонтовані автобуси, які зможуть обслуговувати населення на комунальному маршруті.
Частину державної субвенції на розвиток інфраструктури ОТГ соледарівці також мають направити на придбання шкільних автобусів, щоб діти з комфортом доїжджали до навчальних закладів.
За кошти обласного бюджету триває реалізація трьох спортивних проектів. У школі № 13, яка в майбутньому має стати опорною, будують спортивне поле зі штучним покриттям. У селах Парасковіївка та Бахмутське – майданчики з вуличними тренажерами.
За кошти державного бюджету, переміщені з окупованої території, у Соледарівській громаді ремонтують два ФАПи – у Бахмутському ( 955 тисяч гривень) та Парасковіївці (592 тисячі гривень), а також прокладають новий водогін у селі Яковлівка (близько 630 тисяч гривень).

Команда має бути дієздатною

"До міської ради Соледарської громади були обрані 26 депутатів, — повідомила секретар міськради Світлана Редченко. — За неповні вісім місяців устигли провести аж 14 сесій, оскільки треба було вирішувати багато організаційних питань. Одне з найважливіших надбань молодої громади – прийняття до себе на баланс усіх закладів та об’єктів, які раніше мали інше підпорядкування".

У структурі міської ради Соледарської громади має бути 124 фахівці. Це значно менше, аніж до реформи децентралізації, якщо підрахувати весь апарат сільських рад, об’єднаних у громаду. Кадровий голод відчувається, до роботи в структурних підрозділах беруть людей тільки за підсумками конкурсу. Тут вдалося створити декілька управлінь – фінансове, освіти, молоді та спорту, культури, економічного розвитку, щоб не передавати повноваження району, а самостійно керувати процесами, що відбуваються в громаді.

Соляна шахта – візитна картка Соледарської громади

Унікальна соляна шахта працює саме на території Соледару. Від початку механізованого видобутку солі з 1871 року було відпрацьовано лише 3% родовищ. Отже, солі вистачить ще надовго. Відвідування туристами соляної шахти в громаді хочуть включити до туристичного маршруту, тим паче наразі відбувається розробка Стратегії розвитку Соледарської ОТГ. Соляна шахта цікава не лише для екскурсій, сіль має потужні лікувальні можливості. Розташований під землею спелеосанаторій "Соляна симфонія" здатен одночасно вмістити до 500 пацієнтів. Але зараз на лікувальний нічний сон у шахту спускаються не більше 20 людей водночас. Головна проблема – відсутність інфраструктури для денного перебування та медичного відділення, де можна лікуватися вдень іншими способами. У громаді мріють про відкриття комунального спелеосанаторію. Місце для його розташування знайти реально. У Соледарській міській лікарні замість 200 планових працює лише 40 ліжок. При капітальному ремонті лікарні можливим було б відкриття такого спелеосанаторію.
Журналісти, які разом із представниками інших громад стали учасниками навчального туру до Соледара, мали можливість відвідати з екскурсією соляну шахту, спустившись майже на 300 метрів під землю та насолодившись результатом вікових творінь природи. Тут завжди приємна прохолода (а в шахті цілий рік температура не перевищує 16 градусів тепла) і чисте повітря. Підлога, стіни та стеля – тільки із солі. За дві години перебування в шахті людина не лише отримує певний обсяг терапії дихальних шляхів, але й дізнається багато цікавого з історії видобутку солі на Донеччині, розвитку підприємства, що годує сіллю багато країн.

Берестівські сири

Конкурсний відбір у програмі "Український донецький куркуль" пройшов фермер з Соледарської громади Віталій Колісніченко. 250 тисяч гривень грантової підтримки йому виділять з обласного бюджету й таку ж суму – з місцевого. Підприємець має намір відкрити сироварню в селі Берестове та розпочати готувати "Берестівські сири". Бізнес-проектом передбачається реконструкція виробничих приміщень, оновлення обладнання та розширення сфери діяльності.
Молочар готовий варити стовідсотково молочний сир, без домішок та рослинних замінників. Через відсутність низки посередників ціна на готовий продукт буде доступною. Ідея фермера зацікавила представників влади Соледарської громади, і вони готові підтримати свого "куркуля". "Якісний сир будемо поставляти в дитячі садочки, щоб годувати малечу справжнім екопродуктом", — обіцяє міський голова.
Своїм бізнес-проектом Віталій Колісніченко не тільки підтримує самозайнятих селян, які тримають корів у своїх домогосподарствах. Фермер готовий розвивати сільський туризм. Його сироварня буде мати демонстраційну залу, де кожен бажаючий зможе подивитися, як відбувається процес сироваріння. У подальших планах "куркуля" — облаштування бізнес-майданчика для обміну досвідом українських молочарів. Міська влада збирається включити "Берестівські сири" до екскурсійного туристичного маршруту Соледарської громади.

Школи в громаді

На території Соледарської ОТГ функціонують 24 заклади освіти. Серед них 4 навчально-виховні заклади, що поєднують школи та дитсадки, та 9 загальноосвітніх шкіл. Освітня субвенція повністю не покриває потреби освітян, отже, дотується з місцевого бюджету. Опорною школою в громаді стане Соледарська ЗОШ № 13 із поглибленим вивченням іноземної мови. Її філіалами стануть школа №14 з дев’ятирічним навчанням, а також Володимирівська школа, де вже знижений ступінь навчання. Кілька років поспіль тут немає дітей у десятих-одинадцятих класах.

Будемо з хлібом!

На території Соледарської громади працює вісім сільськогосподарських підприємств. Вони не тільки наповнюють бюджет ОТГ, але й допомагають селам у розвитку. Більше 30 років Іван Бахурець займається сільським господарством. Нині в Бахмутському він очолює сільгосппідприємство "Дон Івко", яке обробляє та засіває 2100 га землі. Ще 377 га землі – у товаристві "Зоря", яке з "Дон Івко" має одних засновників. У цьому році вдалося збільшити врожайність зернових до 50 ц з гектара. Фермери вирощують пшеницю, соняшник, кукурудзу. Землю обробляють 15 тракторів, три сучасних комбайни, врожай допомагають збирати 15 вантажівок. Наразі в господарстві відбувається будівництво двох великих амбарів для зберігання чотирьох тонн зерна.
"Продавати зерно влітку, одразу після збору врожаїв, не зовсім вигідно, — ділиться розрахунками фермер. – Якщо ж удасться зберегти врожай до зими, то й ціна на продукцію підвищується на 20 відсотків".

За матеріалами www.vesti.dn.ua