Як проект Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) "Агросільрозвиток" змінив майбутнє громади.

Мабуть, можна сказати, що Межівська ОТГ Дніпропетровської області народилася під щасливою зіркою. Вперше їй пощастило, коли вона потрапила до фінального списку громад, у яких створили цифрову систему обліку активів громади на основі GIS-технологій за кошти Проекту Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) "Агросільрозвиток". Агентство вклало у це близько 1 млн грн, а Межівська ОТГ не платила нічого. Вдруге громаді пощастило, коли після обліку земельних ресурсів експерти виявили десятки необлікованих гектарів, які тепер активно використовуються, і у майбутньому мають приносити громаді додатково близько 2,5 млн грн на рік. Втретє громада упіймала своє щастя, коли працівники компанії "Бломінфо-Юкрейн", які, власне обліковували земельні ресурси, вносячи інформацію до спеціальних цифрових карт, відобразили на них значні поклади кам’яного вугілля, про які у Межівській ОТГ навіть не підозрювали. Про це порталу "Децентралізація" розповів голова Межівської громади Володимир Зражевський під час Форуму USAID з питань місцевого системного розвитку "Партнерство заради сталого розвитку громад: зміцнення економічного потенціалу на місцях", який нещодавно проходив у Харкові.

Об’єднані громади не особливо поспішають створювати у себе прозорі системи управління землею. Чому ви не побоялися цього?

- Мабуть, тому, що мені нічого приховувати. Я не вагався жодної секунди. Адже моя громада отримала чимало земель поза межами населених пунктів. Проте ми нічого про ці землі не знали. Разом із тим, ми розуміли, що земля – важливий ресурс, який, по-перше, є джерелом доходу для громади, а по-друге, засобом для притягнення інвестицій.

В 

Голова Межівської громади Володимир Зражевський на Форумі USAID

В 

Чи вдалося вам таки знайти інвестора після того, як у громаді з’явилася цифрова систему обліку активів громади на основі GIS-технологій?

- Так. До нас звернувся інвестор, який висловив бажання побудувати на території Межівської ОТГ молокозавод та сонячну електростанцію. Причому свій вибір на користь нашої громади ця людина зробила саме завдяки тому, що ми, власне, мали електронну карту на основі GIS-технологій, зроблену за допомогою USAID. На ній інвестор відразу ж побачив усі географічні особливості розташування цікавої йому ділянки, її інженерні мережі, інфраструктуру, транспортне сполучення – як автомобільне, так і залізничне – тощо.

А як цей інвестор взагалі знайшов вас?

- Ми є дуже активними у соціальних мережах. Крім цього, ми підтримуємо дружні зв’язки з журналістами різних видань, як місцевих, так і всеукраїнських. Про нас пишуть, нас знають. Ну, і, звичайно, ми тісно співпрацюємо з донорами, які можуть просувати наші можливості. При цьому донори допомагають не обов’язково виділенням коштів. От ви ж зараз берете у мене інтерв’ю, і я розповідаю вам про переваги Межівської громади для інвесторів. Чи може ваш матеріал привернути увагу бізнесмена, який шукатиме перспективну ділянку для розміщення свого підприємства? Я вважаю, - цілком. Кому я маю дякувати за це? Насамперед, USAID та "Агросільрозвитку", який організував цей форум.

В 

В 

Чи потрібно інвестору їхати до вас, щоб подивитися електронну карту вашої громади?

- Ні, він може переглянути її онлайн після того, як ми надамо йому відповідний лінк.

Створення такої карти – дороге задоволення?

- Наша карта коштувала близько 1 млн грн, бо ми маємо доволі велику площу – 630 кв. км. Але усі ці гроші надав "Агросільрозвиток". Завдяки створеній за кошти проекту карті наші доходи від управляння власними землями мають зрости на 40%, або на 2,5 млн грн. Ми побачили земельні ділянки, які використовуються без оформлення відповідних документів; вільні ділянки, про які ми не знали; ділянки колишньої колективної власності, які не передали у комунальну власність тощо. Зекономлені цього року кошти підуть на покращення послуг ЦНАПу, який ми відкрили вже без залучення донорських коштів. Причому ЦНАП ми розглядаємо не тільки як засіб надання послуг, але й як джерело для заробітку. Приміром, він щодня видає по 12-15 закордонних паспортів – немало як для 15,5 тис. населення громади.

Виходить, інвестиції були доволі вигідними: вклали 1 млн грн, а за рік отримаєте 2,5 млн грн. Навіть якби громада взяла кредит під створення електронної карти власних територій, то змогла б повернути його вже за кілька місяців.

- Чесно кажучи, не думаю, що ми змогли б взяти кредит під таку справу. Адже це треба було б провести через сесію, це пов’язано із багатьма моментами бюджетування та різноманітними законодавчими обмеженнями. Але теоретично так, це можливо. Хоча набагато зручніше використовувати для створення подібних карт власні кошти громади.

В 

В 

Що найцікавіше ви дізналися про свою громаду завдяки електронній карті, створеній за допомогою "Агросільрозвитку"?

- Виявилося, що на території нашої громади знаходяться чималі поклади кам’яного вугілля. Для нас це було сюрпризом. Більше того, це йде врозріз із стратегію розвитку нашої громади, яку ми досі бачили як екологічно чисте місце, що мало б приваблювати туристів. Проте, можливо, вугілля можна видобувати і без шкоди для екології, а на переробку возити його до інших громад. У Дніпропетровській області чимало переробних підприємств.

Чи вдалося знайти необліковані лісові угіддя, які не знаходяться у підпорядкуванні жодного лісогосподарського підприємства?

- Близько 25 гектарів. На їхній основі ми тепер плануємо розвивати рекреаційні проекти. Цифрові системи обліку земельних ресурсів на основі GIS-технологій змінили наше ставлення до власних ресурсів. Тепер ми почуваємося повноцінними господарями своєї землі. Я хотів би створити на базі нашої громади центр обміну досвідом у цьому напрямку. Бо наша історія у тому, що стосується електронних карт власних територій, це історія успіху.