Перший заступник голови облдержадміністрації розповів про те, у яких об'єднаних громадах чекають виборів у жовтні, чому наші ОТГ отримують менше дотацій з бюджету, ніж на Тернопільщині, і навіщо розробили альтернативний план створення об'єднаних громад

В 

  На Вінниччині триває добровільне об'єднання громад. Уже створено 24 громади, і цієї осені мають відбутися вибори ще у 13 ОТГ. Як триває процес створення ОТГ, чи очікується ще більше укрупнення громад, а також про "революцію" у законодавстві розповів "Місту" перший заступник голови Вінницької обласної державної адміністрації Андрій Гижко.

В 

- Андрію Петровичу, останнім часом до облдержадміністрації прийшли заяви про дооб'єднання громад. Які це громади?

В 

 На сьогодні ми маємо 24 об'єднаних громади. У травні відбулася "революція" у законодавчому полі, яка стосується двох питань. Перше - це можливості доприєднання до вже існуючих громад без виборів керівника громади і перевиборів депутатського корпусу. Лише довибираються депутати, які будуть представляти громаду, котра хоче приєднатися. У нас сьогодні є бажаючі приєднатися до Іллінецької, Вороновицької і Вапнярської громад. Друга "революція", яка відбулася на законодавчому рівні - це можливість об'єднуватися міжрайонним громадам. Одна із перших громад, яка хотіла так об'єднатися ще в 2015 році - це Росошанська громада Липовецького району. Вона виявила бажання об'єднатися із селами Очитків та Люлинці Оратівського району. Це було перше добровільне об'єднання, але тоді не було такого законного поля. У нас уже є чотири заявки від громад, які хочуть так об'єднатися - це Лука-Мелешківська і Яришівка Тиврівського району, Гнівань Тиврівського району і Могилівка Жмеринського району, Росоша Липовецького і громада Оратівського району, Кунянська громада Гайсинського району і одна громада Теплицького району. Це буде чотири таких пілотних громади, які підуть на вибори на межі кількох районів.

Загалом, зараз у Центральній виборчій комісії на розгляді документи на 13 громад, які будуть включати 26 старих сільських рад, і 4 громади доприєднання. Вибори у них очікуємо на 28 жовтня цього року.

В 

- Як змінився перспективний план, який був затверджений у 2015 році?

В 

 Юридично карту перспективного плану ми не міняли. Водночас ми бачили приклад громад, які не можуть бути самодостатніми. Зараз експерти напрацювали альтернативний план. Він проходить громадське обговорення. Якщо він буде сприйматися жителями, то підемо на корегування свого плану. Експерти виходили з точки зору економічної спроможності, а не відстані. Щоб громада, яка створюється, у майбутньому могла розраховувати на свій бюджет.

В 

- Зараз об'єднані громади отримують на розвиток дотації від держави. Чи зможуть вони потім заробляти на себе самостійно, коли дотації припиняться?

В 

 Громади треба навчати заробляти собі кошти. Ми маємо різні приклади. Наприклад, Тернопільська область отримала дотацій від держави 117 млн, грн., Вінницька - 47 млн. грн. Це пов'язано з тим, що наші громади невеликі - 2-3 населених пункти. У Тернопільській області є громади, які охоплюють весь район чи половину, тому держава дає більше дотацій. Ці дотації вони спрямовують на підтримку комунальних підприємств, купують техніку дробильну, землеобробну, ту, яка робить палети. У нашій області є негативні і позитивні приклади. Наприклад, Северинівська територіальна громада Жмеринського району пішла шляхом Тернопільської області і теж створила комунальне підприємство, на яке хочуть закупити енергозберігаючі котли і обладнання, щоб випускати щепу. Таким чином вони стають енергонезалежні і в майбутньому фінансово незалежні. Деякі об'єднані громади витрачають кошти на енергозбереження, чим будуть економити кошти і зменшать видатки. Є й ті, хто витрачає кошти на благоустрій, квіти. Це теж треба робити, але це не робить громаду самодостатньою.

В 

- Які ОТГ сьогодні на Вінниччині вважаєте найбільш успішними?

В 

 Як правило, об'єднані громади, створені на базі районних центрів, найбільш успішні. На Вінниччині можна відзначити Іллінецьку, Якушинецьку, Немирівську громади. У Немирівську об'єднану громаду влилося 5 сільських рад, а у Барську - наприклад, лише одна. Немирів сьогодні підтягує рівень життя навколишніх населених пунктів до свого у п'яти громадах. А от Бар отримав від держави преференції, а відповідає за одну громаду. Поле діяльності цієї громади треба розширити.

В 

- Бабчинецька громада подала до суду, аби скасувати результати виборів. Може бути, що громада роз'єднається?

В 

 У суд подала заяву не сама Бабчинецька громада, а мешканці, які не згодні з процедурою добровільного об'єднання громад. Я особисто виїжджав у цю громаду. Є поняття, що напередодні об'єднання громад потрібно провести громадські слухання, але самої форми громадських слухань немає. Законодавством не визначено, що таке громадські слухання, як їх проводити визначає сама громада. У цій громаді місцеві депутати пішли по вулицях, де їх обирали, і запитали людей. У нас є підписні листи, де розписалися мешканці, із прізвищами і адресами цих мешканців. Коли відбувся процес об'єднання, мешканці кажуть, що їм не пояснили, що дасть цей процес і вони ставили підписи автоматично. Тут є два виходи - справа буде розглядатися в Адміністративному суді. Якщо цей клубок почати розплутувати назад, виникне питання, як дітям піти в школу, як лікувати, бо субвенції уже зайшли на ці напрямки. Звичайно, до людей треба йти і знов їм це все пояснювати. Зараз нелогічно зупиняти цей процес.

В 

- Як переконати людей створити ОТГ? Які аргументи найбільш дієві?

В 

 Я просто приїжджаю в громади і перше, що питаю: чи влаштовує їх так як є зараз. Чую різні відповіді. До речі, вже є міфи серед населення щодо децентралізації. Чув міф, що піднімуться податки, ціни на електроенергію… Я розповідаю, як є насправді. Часто люди скаржаться на якість медичних і освітніх послуг. Наприклад, в одному селі в Тиврівському районі лікар працює на півставки, це значить, що він працює кілька днів на тиждень, а урешті днів виходить, людям не можна хворіти. Я пояснюю, що в процесі об'єднання громад не йде мова про закриття шкіл чи медичних закладів. Держава була і буде лікувати і навчати, а також надаватиме адміністративні послуги. Просто податки будуть йти не в районний чи державний бюджет, а залишатимуться у їхній громаді. До речі, у тому селі, де лікар працює на півставки, у сільраді просто не вистачає грошей на заробітну плату лікарю.

В 

- У Вас є родичі в селі, чия громада об'єднувалася. За роз'ясненнями чи допомогою не зверталися?

В 

 Родичі з Теплицького району. Там складне питання із землею. І він не в лідерах по об'єднанню громад, на жаль.

В 

- В одному із інтерв'ю "Місту" селищний голова Брацлава казав, що РДА, якщо не блокують, то явно не допомагають у створені ОТГ. Що з цією ситуацією робити? І загалом, що буде далі із районними адміністраціями?

В 

 На сьогоднішній день немає концепції, що буде з районними радами і адміністраціями. Зараз в Україні є як мінімум чотири приклади, коли об'єднані громади охоплюють весь район. Тоді виникає питання: навіщо рада і депутати, чим вони там будуть займатися. Це питання не сьогодення. Є законодавче поле, яке ніхто не відміняв. Існує соціальний захист населення, виплата субсидій - це функція держави. Якщо не буде районної адміністрації - не буде виплати субсидій. Якщо буде громада на весь район, тоді подивимося, чим вони будуть займатися. Є заклади, які фінансуються з районного бюджету, і ніхто закривати їх не збирається. Якщо хтось буде готовий взяти на себе ці функції, тоді будемо вирішувати це питання. Але це не питання цього часу.

В 

  Об'єднані територіальні громади у бюджеті України представлені окремим рядком. Фінансування шкіл, лікарень, інфраструктури чітко прописано напряму з державного бюджету. Якщо місцевих мешканців щось не задовольняє, їм не потрібно шукати когось з району: у них прямий зв'язок із державним бюджетом. У цьому і є унікальність об'єднаних громад - і мешканці, і місцева влада мають прямі стосунки з центральними органами виконавчої влади.

В 

До речі

В 

  Міністерство фінансів довело до місцевих органів влади обсяги міжбюджетних трансфертів, які надаватимуться місцевим бюджетам у 2018 році. До розрахунку на 2018 рік вже включено бюджети 47 об'єднаних територіальних громад, у яких у квітні 2017 року відбулися перші місцеві вибори. Про це повідомляється на сайті decentralization.gov.ua.

В 

  Проте Центральна виборча комісія призначила на 28 жовтня 2017 року перші місцеві вибори у 202 об'єднаних громадах. Отже, при доопрацюванні проекту бюджету на 2018 рік до другого читання бюджети об'єднаних територіальних громад, у яких відбудуться перші місцеві вибори, будуть враховані при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів.

Прогнозний обсяг трансфертів на 2018 рік складає 260,3 млрд грн.

В 

  Найбільшу питому вагу в складі трансфертів загального фонду займають субвенції:

- на здійснення державних програм соціального захисту. Їх обсяг, а це чотири субвенції (допомога сім'ям з дітьми, пільги та житлові субсидії, соціальна допомога на дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування), складає 116,6 млрд гривень (44,8% в загальному обсязі);

- медична - 60,4 млрд грн (23,2%);

- освітня - 52,4 млрд грн (20,1%).