Всеукраїнська мережа фахівців і практиків
з регіонального та місцевого розвитку

Послуги в регіонах

Вибір редакції

Як пройти відбір та стати учасником мережі РЕГІОНЕТ

Читати повністю

Короткі рекомендації про те, як взяти участь у відборі до РЕГІОНЕТ і стати учасником мережі

Матеріали базового навчання - відтепер у вільному доступі!

Читати повністю

Матеріали базового навчання для кандидатів на участь у РЕГІОНЕТ викладено на порталі мережі у вільному доступі

Відеозаписи заходів РЕГІОНЕТ та партнерів мережі

Читати повністю

Відеозаписи, зроблені мережею РЕГІОНЕТ: власні заходи та заходи партнерів мережі

Партнери

 
 
  • УАРОР

    Українська асоціація районних та обласних рад

  • АМУ

    Асоціація міст України

  • ВАССР

    Всеукраїнська асоціація сільських та селищних рад

  • Мінрегіон

    Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства

  • komsamovr

    Секретаріат Комітету з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування Верховної Ради України

  • www.narda.org.ua

    Асоціація агенцій регіонального розвитку України

  • www.coe.kiev.ua

    Офіс Ради Європи в Україні

  • DESPRO

    Швейцарсько-український проект «Підтримка децентралізації в Україні» DESPRO

  • ІГС

    Інститут громадянського суспільства

  • АММУ

    Асоціація малих міст України

  • НАДУ

    Національна академія державного управління при Президентові України

  • Відродження

    Програмна ініціатива «Демократична практика» Міжнародного фонду «Відродження»

  • УНЦПД

    Український незалежний центр політичних досліджень

  • ЦППР

    Центр політико-правових реформ

  • Мережа центрів

    Громадська спілка "Мережа Центрів правової інформації та консультацій"

  • НАСДСУ

    Національна асоціація сільськогосподарських дорадчих служб України

  • Ресурсний центр

    Центр управління знаннями «Ресурсний центр зі сталого місцевого розвитку»

Добре там, де нас немає, або історія успіху оливкового бізнесу

14.03.2018

Дізнаватися про позитивний досвід своїх колег завжди цікаво, передусім тим, хто прагне розвиватися сам. Ми вирішили не зупинятися історіями успішного бізнесу українського фермерства і розширили географічні кордони до країн ЄС та поговорили з Сицілійським фермером Сальваторе про його бізнес, і чому так важливо любити справу, якою вирішуєш займатися протягом життя.

З чого розпочиналася Ваша агродіяльність? Як і коли з'явилася ідея оливкового бізнесу?

Моя ферма заснована моїм дідом Кармело у 1900 році. Вона розташована на південь від Сицилії в районі Ното і має площу близько 11 гектарів. Спочатку ферма існувала як зоотехнічна компанія. Згодом мій батько Ігнаціо перетворив її на плодоовочевий сад і почав вирощувати оливкові дерева, лимони та мигдаль, ріжкові дерева – типові середземноморські фрукти. Зараз я керую фермою, і протягом останніх 10 років більшість сільськогосподарської території розприділив саме під оливкові дерева. У всіх інноваційних процесах саме оливки завжди були у нас найкращими для виробництва олії. Нині я виробляю оливкову олію високої якості з більш як тисячі дерев спеціалізованих сортів.

Займатися фермерським господарством Вас змусило бажання слідувати сімейним традиціям?

Все почалося 14 років тому, коли я залишив свою посаду бюрократа. Так, я був публічною посадовою особою. Я пішов у відставку і замість того, щоб зайнятись інвестуванням у фондові ринки, цінні папери або торгівлю, думав разом з моєю сім'єю над можливостями зміцнити сільськогосподарську та природну спадщину моєї землі. Використовуючи всі фінансові можливості, вклав кошти в реалізацію важливої ідеї.

Починаючи щось нове, спочатку завжди існує безліч вагань і труднощів. Але ми зрозуміли, що виконуючи свою роботу сумлінно і з любов'ю, ми показуємо клієнтам наше уявлення про можливості жити у взаємоповазі, рівновазі та без завдавання шкоди навколишньому середовищу. Результат, безсумнівно, задовольняє вкладені зусилля та винагороджує за пророблену роботу.

Ви приділяєте багато уваги екологічності життя. Що змусило Вас так перейнятися цим питанням, і як саме Ви підтримуєте екотенденції на власній практиці?

Глобалізація вже давно добралася до села і панує навіть серед фермерів і любителів природнього способу життя. Все частіше ми їмо заморожені продукти, п’ємо Coca Cola і т.д.

Такого роду тенденції змусили нас подумати про створення справжнього екогосподарства.

Ми почали аналізувати всі ЗА і ПРОТИ та прийняли наступні інноваційні рішення:

  1. ми є компанією без пластику: "вільні від пластику";
  2. ми за роздільне сміття;
  3. органічні відходи переробляються на компост для посівів;
  4. дбаємо про овочевий сад для наших клієнтів та гостей, які можуть самі збирати і їсти те, що виробляє земля;
  5. тримаємо курей та гусей, щоб споживати свіже домашнє м’ясо та яйця;
  6. для прибирання оселі ми використовуємо тільки натуральну косметику;
  7. вирощуємо ароматичні рослини "Bioparco", щоб отримувати аромати та парфуми для приміщень без використання хімічних речовин;
  8. з оливкової олії та деяких лікарських рослин ми отримуємо "речовини", здатні лікувати поверхневі шкірні захворювання;
  9. ми зробили обладнання для виробництва харчового борошна з нашої сільськогосподарської продукції: пшениці, нуту, квасолі. Тепер готуємо власні макарони та свіжий хліб;
  10. в роботі на полях ми використовуємо невеликі сільськогосподарські технічні засоби. Таким чином економимо енергію та дизельне паливо.

Якщо Ви так серйозно підходите до питань природнього існування, то, мабуть, і про використання альтернативних видів джерел подбали?

Ми знаходимося на Сицилії, це район з найбільшою кількістю сонячних днів і меньше 50 днів дощу на рік. Тому наша ферма використовує сонце як альтернативні джерела енергії. Маємо дві системи сонячних панелей для виробництва гарячої води. Та сонячну установку для виробництва електроенергії – 20 кВт.

Цікаво, що разом з фермерською діяльністю Ви ще й займаєтеся агротуризмом. На скільки це вигідно і чи Ваш екобізнес впливає на потік туристів до господарства?

На Сицилії, за останні кілька років агротуристичний потік значно збільшився. Це дійсно стає дуже модним. Все частіше люди бажають втекти від великих міст і їдуть до сільської місцевості, щоб надихнутися природою, відчути спокій, відпочити та набратися сил.

І я вважаю великою помилкою власників інших фермерських господарств, які мають при своїх фермах готельно-ресторанний бізнес, намагання підлаштуватися під потреби міського туриста. Адже він саме і їде в село, щоб відчути усі його переваги.

Чи підтримує Ваша держава та ЄС таку ініціативу і яким чином?

Як правило, держава та ЄС підтримують нас фінансовими ініціативами – рахунками в капіталі до 45% від прийнятих витрат, без урахування ПДВ. А також це може бути субсидія на відсотки.

Але ж особисто я вирішив відмовитися від отримання державних грантів, оскільки вони часто вводять в оману та призводять до надмірних витрат, непотрібних і неефективних. Все, що я досягнув, було зроблено за рахунок економії та сумлінної праці. Передусім це викликано бажанням уникнути бюрократії, яка стала нездоланною та пригнічує ферми значною мірою, спонукавши ті ж самі господарства до невиправданого боргу. В Сицилії було оцінено, що 60% часу сільськогосподарського підприємця присвячено бюрократії та 40% сільськогосподарському виробництву. Для себе я вирішив виготовляти продукцію, а не паперові сертифікати.

Скільки людей працює на Вашій фермі?

Моє господарство охоплює 11 гектарів. Постійно працюючих людей 5. І їх цілком достатньо, щоб виконувати всю необхідну роботу однієї ферми. Ми працюємо повний робочий день протягом цілого року. І навіть ще вистачає на обслуговування туристів з усією нашою відвертістю та щирістю. Мабуть, ми не втомлюємося, бо робимо ту роботу яку любимо.

Скільки ж разів Ви збираєте врожай оливок протягом року?

Оливки збирають лише раз на рік. Період збору, як правило, відбувається восени починаючи з жовтня. Проте ми збираємо набагато раніше, починаючи з перших днів вересня, тому що ми перебуваємо в дуже жаркому кліматичному районі.

Розкажіть, будь ласка, про етапи виробництва оливкової олії на Вашій фермі?

Виробництво оливкової олії складається з багатьох етапів: збір оливи з дерев; зібраний урожай вивозиться на олійницю, де машини відчищають оливки від листя, ретельно перемивають їх теплою водою, відокремлюють їх від ядра та розбивають в пасту, яку потім методом центрифугування розділяють на м’якоть, вся вичавлена рідина потім сепарується окремо на воду та олію. Остання потім знову фільтрується і надходить в сталеві контейнери, де і зберігається за відсутності кисню і при контрольованій температурі.

Чи використовуються залишки від виробництва олії для виготовлення біогазу або для іншого альтернативного палива?

Те, що залишається після вилучення оливкової олії, називається санса, складається з оливкової пасти та деревини оливкового ядра.

У дробарці деревина ядра відокремлюється від оливи. З неї можна зробити арахіс або ж відмінне паливо для котлів. Це та частина, що ще залишає в собі достатньо олії і обов’язково відправляється в промисловість. Цю галузь називають "сансіфікі". Ці продукти мають високу економічну та енергетичну цінність, тож виробництво не є залишковим.

Наскільки було б невигідним продавати сировину без обробки?

Продаж тільки сировини без її обробки не представляє великого бізнесу, оскільки маслини, зібрані з дерев, мають ціну від 35 до 60 євроцентів за 1 кг. У середньому дерево виробляє від 15 до 25 кг оливок, тоді як витрати на збір 1 кг оливки складають 30 євроцентів. Це нескладна математика і її легко порахувати.

За матеріалами agronews.ua

Фотогалерея