РЈ невеличкому селі Ботар Виноградівського району Закарпаття живе людина, СЏРєР° прославилась завдяки виробництву незвичного продукту – СЏРіС–РґРЅРѕРіРѕ леквару. Павло Тізеш РґРѕРІРіРёР№ час працював фельдшером, але настав момент, коли захотів чогось більшого. РўРѕРјСѓ поїхав Сѓ СЃСѓСЃС–РґРЅСЋ Угорщину, пройшов там спеціальні півторарічні РєСѓСЂСЃРё РїРѕ виготовленню Р±С–Рѕ-продукції, потім С—Р·РґРёРІ переймати РґРѕСЃРІС–Рґ Сѓ Грузію. Словом, чоловіка захопила ідея зробити щось СЃРІРѕС”, але РЅРµ таке СЏРє Сѓ РІСЃС–С….

Розкажіть, що ж таке леквар, в чому його ексклюзивність?

- Леквар – це традиційна СѓРіРѕСЂСЃСЊРєР° страва, СЏРєР° полюбилась С– прижилась Сѓ закарпатців. Це СЏРіС–РґРЅРµ варення, СЏРєРµ готується Р·Р° спеціальним рецептом протягом РґРІРѕС… РґРЅС–РІ без додавання цукру. РЈ нашій СЂРѕРґРёРЅС– Р№РѕРіРѕ готували ще Р· РґС–РґР°-прадіда. Р† Сѓ дитинстві мені здавалось, що Сѓ світі немає нічого смачнішого! РџРѕРґС–Р±РЅРёР№ леквар Р·С– слив роблять РІ Угорщині, але С–Р· РіС–СЂСЃСЊРєРёС… СЏРіС–Рґ виробляємо РјРё єдині Сѓ світі, тут, Сѓ Ботарі. Р’ Україні РґРѕ мене ніхто РЅРµ виробляв Р№РѕРіРѕ, тож мені здалось, що це справді може стати "фішкою".

З чого починався ваш бізнес?

- РЇ ніколи РЅРµ РґРёРІРёРІСЃСЏ РЅР° виробництво леквару, СЃРѕРєС–РІ чи СЃРёСЂРѕРїС–РІ СЏРє РЅР° бізнес-проект – для мене це стиль життя. Спочатку РјРё робили сливовий леквар РґС–РґС–РІСЃСЊРєРёРј СЃРїРѕСЃРѕР±РѕРј – просто варили Р№РѕРіРѕ Сѓ великому чані РЅР° РїРѕРґРІС–СЂ`С— нашого Р±СѓРґРёРЅРєСѓ. РЇ пригощав РґСЂСѓР·С–РІ та знайомих, Р° РІРѕРЅРё СЃРІРѕС—С…. Так, зрештою, РјРѕС—РјРё постійними покупцями стали С– іноземці – угорці та австрійці. Р’РѕРЅРё наперебій нахвалювали РјС–Р№ леквар. Але Р¶ РїСЂРѕ промислові масштаби тоді, більше десяти СЂРѕРєС–РІ тому, РЅРµ йшлося. Пізніше СЏ РІРёРєСѓРїРёРІ приміщення старого тютюнового цеху – РїСЂРѕ 110 річну СЃРїРѕСЂСѓРґСѓ нагадували лише міцні стіни. Але мене це Р·РѕРІСЃС–Рј РЅРµ засмучувало. Почали капітальний ремонт майбутнього цеху та завезли Р· Польщі та Нідерландів сучасне обладнання – преси, подрібнювачі та РґРІР° великих пастеризатори (РЅР° 500 літрів кожен). Так спільними зусиллями моєї СЂРѕРґРёРЅРё та колег Р·’явилось фермерське господарство "Тізеш", Р° потім С– РўРњ "Пан Еко" РїС–Рґ СЏРєРѕСЋ РјРё продаємо продукцію.

Яку продукцію виробляєте та у яких обсягах?

- Сумарно РјРё щороку виробляємо 10 тонн леквару, 50 тонн СЃРѕРєС–РІ та 5 тонн СЃРёСЂРѕРїС–РІ. Повидло готуємо Р· чорниці, слив, брусниці, журавлини, ожини, чорноплідної РіРѕСЂРѕР±РёРЅРё, малини, полуниці, вишні, кизилу, РґРёРєРѕС— черешні, Р· суниці. РЇРіРѕРґРё РјРё РЅРµ РґРѕРІРѕРґРёРјРѕ РґРѕ РєРёРїС–РЅРЅСЏ, Р° лише пастеризуємо. Це для того, щоб зберегти СѓСЃС– вітаміни С– РєРѕСЂРёСЃРЅС– речовини. Р† тільки сливовий класичний леквар РјРё варимо традиційно 30-32 РіРѕРґРёРЅРё. Р—С– 100 кілограмів слив можна отримати 50 літрів густого леквару. Цукру Сѓ процесі приготування РјРё Сѓ РЅСЊРѕРіРѕ спеціально РЅРµ додаємо. Перевіряємо чи готовий леквар таким чином – якщо РЅРµ вивалюється Р· перевернутої ложки, значить РІСЃРµ гаразд. Цікаво, що Сѓ глиняних горщиках РїРѕРґС–Р±РЅРёР№ леквар може зберігатися Р№ 10 СЂРѕРєС–РІ, РЅСѓ Р° РјРё Р¶ продаємо Р№РѕРіРѕ Сѓ невеликих скляних баночках.

Ви виробляєте тільки сливовий леквар?

- РќС–, разом С–Р· технологом, угорцем Р·Р° національністю, РјРё придумали робити леквар С–Р· натуральних лісових СЏРіС–Рґ – брусниці, ожини, РґРёРєРѕС— малини, чорниці, суниці, журавлини, Р° РєСЂС–Рј того Р· кизилу, яблук, РґРёРєРѕС— черешні. Потім прийнялись Р·Р° виробництво СЏРіС–РґРЅРёС… СЃРёСЂРѕРїС–РІ та СЃРѕРєС–РІ РїСЂСЏРјРѕРіРѕ віджиму – яблучного та виноградного. Весь асортимент створений тільки РЅР° натуральних продуктів, без Р±СѓРґСЊ-СЏРєРёС… домішок, підсилювачів смаку, емульгаторів С– консервантів. Вартість леквару – 40 РіСЂРЅ. Р·Р° 350-грамову скляну баночку.

Ви самі вирощуєте ягоди для переробки?

- РЈ мене С” декілька гектарів сливи, Р° решту СЏРіС–Рґ СЏ РєСѓРїСѓСЋ Сѓ селян С–Р· навколишніх селищ, – РЅР° Рахівщині, Воловеччині, Великоберезнянщині та С–РЅ. Р— самого початку СЏ Р·СЂРѕР±РёРІ ставку РЅР° екологічно чистий вітчизняний РїСЂРѕРґСѓРєС‚ С–Р· місцевої СЃРёСЂРѕРІРёРЅРё. Р—Р° 250 РєРј Р·РІС–РґСЃРё ростуть СЂС–Р·РЅС– СЏРіРѕРґРё, чорниця росте РІ горах, РЅР° висоті 1800 метрів, брусниця – РЅР° висоті 1200 метрів. РЈ сезон СЏ С—РґСѓ Сѓ РіС–СЂСЃСЊРєС– райони РґРѕ селян-заготівельників С– там РєСѓРїСѓСЋ СЃРёСЂРѕРІРёРЅСѓ. РќРёР·РёРЅРЅС– плоди отримуємо Р·С– СЃРІРѕРіРѕ району та СЃСѓСЃС–РґРЅС–С….

Чи не боялись ви, що люди можуть не виконати домовленостей про збір ягоди?

- Найкращий РґРѕРіРѕРІС–СЂ – це можливість чесно заробити гроші. РЎСЊРѕРіРѕРґРЅС– Сѓ РіС–СЂСЃСЊРєРёС… місцевостях уже створені спеціальні пункти РїСЂРёР№РѕРјСѓ СЏРіС–Рґ РІС–Рґ населення, тож проблем С–Р· тим, аби купити СЏРіРѕРґСѓ, зараз менше РЅС–Р¶ раніше. Р’СЃРµ дуже цивілізовано. Оскільки РѕР±СЃСЏРіРё Сѓ мене РЅРµ дуже великі, тож без СЏРіС–Рґ СЏ РЅРµ залишаюсь. Звичайно, домовлятися чим далі складніше – люди РЅРµ хочуть працювати Сѓ лісах С– здавати СЏРіРѕРґРё. Щоправда, зараз селяни охочіше працюють С–Р· великими партіями, лісова СЏРіРѕРґР° Р· України потихеньку набуває популярності Сѓ Європі. Виручає гарна репутація – мене вже знають РЅРµ РѕРґРёРЅ СЂС–Рє, віддають частину зібраних СЏРіС–Рґ.

Яким чином ви розширюєте асортимент?

- РЇ ніколи РЅРµ роблю багато – спочатку експериментую С–Р· поєднанням СЏРіС–Рґ, аби надати продукту особливого смаку. Партії Сѓ мене невеликі, тож орієнтуюсь РЅР° споживача, враховую побажання. Так, для того, аби підкреслити аромат СЃРёСЂРѕРїС–РІ, спеціальний цукор СЏ шукав Сѓ Бразилії та Парагваї – Сѓ нас РІ Україні нічого РїРѕРґС–Р±РЅРѕРіРѕ немає. Скляну тару для продукції СЏ РґРѕ СЃРёС… РїС–СЂ замовляю Сѓ Італії та Польщі – мені дуже хочеться, аби зовнішній вигляд Р±СѓРІ таким же доконаним, СЏРє С– сам РІРјС–СЃС‚ банок С– пляшок.

Наскільки імпортна складова здорожчує кінцевий продукт?

- РЎРёСЂРѕРїРё С– леквар РЅРµ С” товарами повсякденного раціону. Зараз, Сѓ Р·РІ’СЏР·РєСѓ Р· економічною РєСЂРёР·РѕСЋ, РѕР±СЃСЏРіРё виробництва леквару та СЃРёСЂРѕРїС–РІ РјРё вимушені скорочувати. Натомість виробництво натурального СЃРѕРєСѓ РїСЂСЏРјРѕРіРѕ віджиму Сѓ нас РЅР° підприємстві збільшується. Декілька СЂРѕРєС–РІ тому РјРё навіть отримали Р·Р° СЃРѕРєРё перше місце РЅР° міжнародному дегустаційному РєРѕРЅРєСѓСЂСЃСѓ "BEST DRINK". Зараз РјРё продаємо СЃРІРѕСЋ продукцію Сѓ торгових мережах, магазинах та ресторанах Києва та Львова.

Чи пробували ви експортувати продукцію закордон?

- Так, РјРё певний час через дистриб’юторів поставляли продукцію РґРѕ країн ЄС – РІ Угорщину, Словаччину та Нідерланди. Наша продукція мала там незаперечний СѓСЃРїС–С…, адже купівельна спроможність там значно вища, Р° органічний сертифікат, СЏРєРёР№ РјРё маємо, дає набагато більше можливостей.

Тобто органічну продукцію простіше експортувати, аніж звичайну?

- Так, закордоном люди РґРѕР±СЂРµ розуміють, що означає органічний РїСЂРѕРґСѓРєС‚ С– чому варто заплатити Р·Р° РЅСЊРѕРіРѕ більше. РЈ нас ця культура менш розвинена. Хоча, останнім часом магазинів органічних та еко-товарів побільшало С– це, СЏРє РЅР° мене, гарна тенденція. Що стосується самої процедури експорту органіки, то для того, аби поставляти РїСЂРѕРґСѓРєС‚, потрібно набагато менше документів – фактично органічний сертифікат С– С” найкращим свідченням якості виробленої вами продукції.

Чи правда, що ви будете поставляти свій леквар до Китаю?

– Так, це правда. РќР° запрошення Південнокорейської федерації органічного СЂСѓС…Сѓ СЏ та ще РѕРґРёРЅ господарник Р· України минулого СЂРѕРєСѓ брали участь Сѓ міжнародній виставці органічної сільськогосподарської продукції Сѓ Кореї. РЇ РїРѕРІС–Р· туди наш леквар трьох РІРёРґС–РІ та СЃРёСЂРѕРї С– виставляв С—С… протягом тижня РЅР° окремому стенді. РќРёРј зацікавився менеджер китайської фірми, СЏРєР° володіє мережею 90 ресторанів, Р° також представник Р’’єтнаму. Р’РѕРЅРё висловили побажання укласти РґРѕРіРѕРІРѕСЂРё, щоб імпортувати С—С— С–Р· нашого господарства. РџСЂРѕ РѕР±СЃСЏРіРё говорити РЅРµ Р±СѓРґСѓ – проте РІРѕРЅРё достатньо вагомі, С” над чим працювати.

Як на сьогодні із поставками у Європу?

- РЎСЊРѕРіРѕРґРЅС– набагато вищий РїРѕРїРёС‚ РЅР° свіжу СЏРіРѕРґСѓ, натомість консервована залишається РїРѕР·Р° увагою. Джеми та варення поступово зникають Р· прилавків, адже РїСЂРёРјС–СЂРѕРј Сѓ ЄС ту Р¶ суницю чи вишню можна придбати свіжою круглий СЂС–Рє. Р’ Україні люди РЅРµ купують варення, Р±Рѕ традиційно роблять Р№РѕРіРѕ РІ домашніх умовах – Сѓ промислових масштабах Р№РѕРіРѕ виробляють одиниці українських підприємств.

Ну і наостанок не можу не розпитати про вашу дегустаційну залу, справжній музей леквару. Це також ваша ідея?

- Так, Сѓ 2012 році РјРё вирішили зробити тут дегустаційну залу, аби кожен бажаючий РјС–Рі приїхати та скуштувати наші продукти та придбати СЃРѕР±С– РЅР° згадку. Рђ Сѓ музеї РІРё зможете подивитися РЅР° понад 200 СЂС–Р·РЅРёС… РІРёРґС–РІ леквару, СЏРєС– СЏ збирав РїРѕ РІСЃСЊРѕРјСѓ світу. РљСЂС–Рј традиційного варення Р·С– слив, полуниці та черешень, С” справді екзотичні – Р· РєС–РІС–, РґРёРЅС– та манго. Рђ ще РјРё, Сѓ Ботарі, вирощуємо також кучерявих свиней РїРѕСЂРѕРґРё мангалиця – тож тут можна спробувати продукти та делікатеси, СЏРєС– РјРё виготовляємо С–Р· цього дуже РєРѕСЂРёСЃРЅРѕРіРѕ Рј’СЏСЃР°.

За матеріалами agravery.com

Фотогалерея