Володимир Прокопів
Cекретар Київської міської ради

Громадяни та влада сьогодні як ніколи близькі один до одного. Тепер кожен може звернутись онлайн з пропозицією до Верховної Ради, Президента, Кабінету Міністрів України чи до органів місцевої влади. Громадяни не повинні стояти у довгих чергах, щоб отримати адміністративну послугу, а можуть, сидячи дома, скористатися порталом державних чи муніципальних послуг.

Не стоїть осторонь цих процесів і Київ. І хоча підвалини е-демократії у столиці були закладені давно, реальне її втілення розпочалось лише в останні два роки. Більше того – сьогодні саме Київ диктує нові тренди розвитку е-демократії в Україні.

Розумне місто

З 2015 року у місті працює Kyiv Smart City – платформа, що об’єднує киян, бізнес, активістів та владу міста задля розвитку розумної міської інфраструктури. Вона базується на принципах відкритих даних, розумного і прозорого управління та перетворення Києва на інноваційне, цифрове та прогресивне місто. Власне, ця платформа і стала ідейним натхненником і драйвером низки проектів з розвитку е-демократії.

Першим серед таких став проект «Відкритий бюджет». Столиця стала першим українським містом, що повноцінно запровадило подібну ініціативу. Її метою є забезпечення абсолютної прозорості та вільного доступу громадськості до інформації про стан виконання столичного бюджету. Ця система автоматично збирає, завантажує й обробляє показники в єдиній вітрині. Зокрема, автоматизовано потік обміну даними між муніципалітетом та казначейством.

З початку запуску і впродовж місяця, здійснивши всього декілька кліків на цьому сайті, кожен киянин міг збільшити та зменшити певні статті бюджету і бачити наслідки своїх потенційних бюджетних рішень. І, таким чином, робити свідому пропозицію щодо пріоритетів бюджетування – охорони здоров’я, освіти, ЖКГ тощо.

Проект реалізовувався в декілька етапів. Так, результатом виконання першого етапу з’явилась можливість аналізу стану виконання бюджету видатків та надходжень за наступними категоріями: рік, місяць, головний розпорядник, район, на що, з якою метою та за якими статтями використовуються бюджетні кошти. Також надана можливість порівняння планових та фактичних показників.

На другому етапі мерія підвищила рівень деталізації інформації. Зараз можна аналізувати касові надходження у розрізі статей та районів, касові видатки, фінансові зобов’язання, залишки коштів у розрізі не тільки районів, але й конкретних розпорядників коштів (шкіл, лікарень тощо).

На третьому етапі стало можливо проаналізувати конкретні платежі: хто, за яким договором і за що конкретно здійснював платіж. А також побачити заключені договори та фінансові зобов’язання, які зареєстровані, але ще не оплачені.

В результаті: міська влада зібрала думки та пропозиції понад 1000 активних киян і всі дані було передано на розгляд бюджетної комісії Київради, яка, в свою чергу, використала їх при формуванні бюджету.

Бюджет участі

Логічним продовженням «Відкритого бюджету» став Громадський бюджет – або, як його ще називають: бюджет участі. Це демократичний процес, який надає можливість кожному жителю брати участь в розподілі коштів місцевого бюджету через створення проектів для покращення міста та/або голосування за них.

Будь-який житель міста може подати проект, пов’язаний з покращенням життя в місті, взяти участь у конкурсі, перемогти в голосуванні і спостерігати за тим, як його проект реалізують в рамках бюджету 2017 року.

Громадський бюджет – у світових масштабах річ не нова – адже він зародилася зародився ще у в 1989 року році в у бразильському місті Порту-Алегрі. Відтоді цей механізм працює у більш, ніж 1 500 містах світу. На мою думку, культура громадського бюджету з’являється там, де рівень громадянського суспільства настільки високий, що дозволяє йому брати відповідальність за розпорядження бюджетними коштами, а місцевій владі – делегувати ці функції. У 2016 році столична влада зрозуміла, що Київ готовий до цього.

Після цього у співпраці з громадськими організаціями та активними мешканцями ми розпочали підготовку пілотного впровадження громадського бюджету. На пілотне впровадження у 2017 році Київрада виділила 50 мільйонів гривень (до 1 мільйона гривень на 1 проект).

Старту передувало три воркшопи за участі більше сотні громадських організацій та кількох тисяч активних киян, що долучились особисто чи онлайн. У результаті, після запуску громадського бюджету були зареєстровані і пройшли експертизу 495 проектів на загальну суму більше 328 мільйонів гривень.

Громадські проекти підтримали більше 50 тисяч киян. В результаті голосування будуть профінансовані 62 проекти. Оскільки напрямки, куди мають спрямовуватись кошти, визначав не віртуальний чиновник, а мешканці – вірогідність, що вони підуть за призначенням і на реальні потреби  дуже висока. Це і є відповідь на питання про користь цих проектів. З іншої сторони, влада побачила, що насправді потрібно громаді. Скільки б ми не гадали і визначали, що є більш пріоритетним, лише люди знають, що їм потрібно.

Наприклад, у Голосіївському районі, де я проживаю, серед переможців проекти із забезпечення семи шкіл району навчальними комп’ютерними комплексами, реконструкції спортивного поля у школі №186, створення освітнього простору для проведення навчальних заходів. До речі, в цілому найбільш популярними напрямами по місту стали освіта і спорт. Тобто місто живе не лише сьогоднішнім днем, але і думає про майбутні покоління. На виході ми побачили високу синергію між мерією, громадським сектором і громадою.

Електронні петиції

Сервіс електронних петицій у Києві запрацював з 1 листопада 2015 року. На даний момент він вже об’єднав 410 тисяч верифікованих користувачів, зібрав майже 4 тисячі петицій, з яких вже понад 30 зібрали необхідну кількість прихильників. Наразі Київ є лідером в Україні з успішності впровадження цього інструменту.

Динаміка та тематика петицій до Київради формує «народний порядок денний», дає «соціальний ліфт» авторам та ідеям успішних петицій, пріоритезує підняті питання в порядку денному влади. Завдяки встановленому рівню вимог до кількості підписів під петицією, їх рівень у Києві виявися високий, що зумовило і найвищий рівень по Україні підтримки мерією успішних петицій – понад 70%. Сервіс дає можливість кожному киянину і прихильнику Києва у простий, безпаперовий спосіб донести до всієї громади і влади свої ідеї щодо вирішення певних питань, допомагає оперативно сформувати спільноту прихильників, регулярно інформує користувачів про новини щодо петицій і тематики, яка турбує громаду.

У разі збору під петицією 10 000 підписів впродовж 90 днів, на кожну з них Київрада, в особі міського голови, в 10-ти денний термін оприлюднює офіційну позицію щодо підтримки, чи не підтримки петиції. У разі підтримки – починає працювати процес публічного діалогу та співпраці, у спільну робочу групу з автором задіюються відповідні комісії Київради та підрозділи КМДА.

З часом ми зрозуміли, що інструмент робочих груп є малоефективним, адже немає конкретного відповідального за реалізацію петиції. Тож ми внесли зміни до чинного Положення про порядок подання та розгляду електронних петицій, відповідно до якого за реалізацію кожної успішної е-петиції призначається відповідальна посадова особа.

Це може бути перший заступник, заступник або керівник апарату міськдержадміністрації. Наше завдання не лише втілювати у життя нові успішні петиції. Треба реалізувати і ті звернення, які більше року просто нікуди не рухаються через бюрократичні процедури. Тому звернувся до мера, аби якомога швидше призначити відповідальних і за ті петиції, які чомусь підзабули.

Прозорість роботи комісій Київради

З кінця минулого року кияни мають змогу не лише фізично бути присутніми на засіданнях постійних комісій Київради, а й спостерігати за ними в режимі онлайн. Для підвищення рівня прозорості та відкритості роботи депутатського корпусу в 5-ти залах засідань встановлені веб-камери. Трансляцію можна переглянути на офіційному сайті КМР наживо або у відеоархівах на ютуб-каналі. Загалом планується обладнати камерами 7 залів.

Поліклініки без черг

Ще одна перемога е-демократії у Києві – проект «Поліклініка без черг».

Це система управління пацієнтопотоком для поліклінік, яка надає пацієнтам змогу призначити прийом до лікаря з врахуванням графіку його роботи як через мережу Інтернет на веб-сайті, так і за допомогою терміналу у медичному закладі чи звернувшись до реєстратора.

В подальшому система відслідковує активності пацієнта, надсилає нагадування та повідомлення за допомогою SMS, IVR та інтегрованих мобільних додатків. Лікарі, в свою чергу, мають змогу направляти своїх пацієнтів на процедури, до інших лікарів або до себе на повторний прийом через систему. Для керівників медичних закладів – це незамінний інструмент для управління кадровим ресурсом установи та його навантаженням.

На базі Київського дитячого діагностичного центру уже запущено пілотне впровадження системи та створено робочу версію програми. Суттєво покращено умови прийомного процесу та знято навантаження на реєстратуру медичного закладу.

На черзі до впровадження поліклініки Солом’янського, Подільського, Оболонського та інших районів міста.

Е-координація

Ми маємо успішні приклади реалізації електронних петицій та запровадження громадського бюджету. І хочемо запроваджувати ще більше якісних, нових, сучасних, а головне потрібних самим жителям ініціатив.

Тому сьогодні є актуальним створення Офісу розвитку електронної демократії. Планується, що ця платформа розвиватиме інструменти е-демократії, які наразі існують у Києві, та створюватиме нові проекти, залучаючи містян до організаційного розвитку столиці. Офіс займатиметься координацією та розвитком механізмів електронної демократії у Києві на кшталт е-петицій, громадського бюджету, місцевих ініціатив тощо. Фінансування організації буде відбуватись за рахунок донорських коштів, а до його складу входитимуть як представники міської влади, так і громадського сектору. Гадаю, що такий Офіс мобілізуватиме громадянське суспільство та міську владу до розробки спільних ініціатив.

Cтаття опублікована у часописі РЕГІОНЕТ "Стратегія розвитку" №3.