Короткі рекомендації про те, як взяти участь у відборі до РЕГІОНЕТ і стати учасником мережі
| |||
|
Короткі рекомендації про те, як взяти участь у відборі до РЕГІОНЕТ і стати учасником мережі
Матеріали базового навчання для кандидатів на участь у РЕГІОНЕТ викладено на порталі мережі у вільному доступі
Відеозаписи, зроблені мережею РЕГІОНЕТ: власні заходи та заходи партнерів мережі
Олександр Дудка
Координатор Всеукраїнської мережі фахівців та практиків регіонального та місцевого розвитку РЕГІОНЕТ
Соціально-економічний розвиток регіонів і окремих територіальних громад визначається поєднанням жорстких і м’яких факторів конкурентоспроможності та інвестиційної привабливості.
Жорсткі фактори – це характеристики, які є незмінними для даної території, а також ті, які дуже складно змінити у короткий термін: географічне положення, межі території, природні ресурси, інженерно-технічна і виробнича інфраструктура, трудові ресурси та загальні демографічні показники, параметри споживчого ринку.
М’які фактори – це характеристики, які є результатом якісної оцінки економічного середовища, які можуть бути змінені протягом відносно короткого періоду часу: ефективність державних органів, рівень корупції, відкритість влади, адміністративні процедури, дотримання прав власності, місцеві податки і збори, взаємовідносини бізнесу і суспільства, рівень громадської безпеки, діловий оптимізм (те, як суб’єкти господарювання оцінюють перспективи свого розвитку), наявність додаткових чинників, що поліпшують діловий клімат.
Рейтинг Світового банку Doing Business – результат щорічного дослідження, що оцінює простоту ведення підприємницької діяльності на базі 10 індикаторів в 189 країнах, визначає для України 80 місце. Задля покращення бізнес-клімату та підвищення позицій України у рейтингу Doing Business Мінекономрозвитку у 2015 році спільно з Офісом ефективного регулювання розробило дорожню карту, що складається з 43 пунктів, виконання яких має у 2018 році вивести Україну в ТОП-20 країн світу з найкращим бізнес-кліматом.
Відображення цих даних забезпечує створення геопорталу містобудівного кадастру – системи доступу до геопросторової інформації за допомогою мережі Інтернет. Сьогодні подібні системи вже починають діяти у містах обласного значення, але до об’єднаних територіальних громад процес створення геоінформаційних систем (ГІС) ще не дійшов, хоча їх керівникам вони особливо необхідні: і для розробки схем планування території та створення ефективних стратегій розвитку, і для прийняття оперативних управлінських рішень на основі аналітичної оцінки наявних ресурсів громади.
Така «Геоінформаційна система моніторингу місцевих ресурсів та інформаційно-аналітичного супроводу управлінських рішень» (ГІСМР) об’єднаної територіальної громади повинна забезпечувати накопичення, відображення та аналітичну обробку інформації на основі використання наступних даних:
На малюнку показана структурна схема ГІСМР, створення якої дозволить не лише полегшити інвестиційні процеси, а й одночасно вирішить багато інших питань соціально-економічного розвитку громад. Аналітична обробка інформації ГІСМР повинна забезпечити перехід від інтуїтивного керування територією до прийняття управлінських рішень на основі аналізу інформації про наявні ресурси і оцінки різних сценаріїв їх використання. Графічна візуалізація просторового розташування об’єктів і пов’язаної з ними фактографічної інформації підвищить якість планування розвитку території, дозволить готувати більш ефективні стратегії розвитку громад.
Геоінформаційна система моніторингу місцевих ресурсів та інформаційно-аналітичного супроводу управлінських рішень в ОТГ
Cтаття опублікована у часописі РЕГІОНЕТ "Стратегія розвитку" №3.