Андрій Куделін
Експерт з питань планування територій Проектного офісу секторальної децентралізації

Про те, як громадському суспільству впливати на містобудівні рішення.

Знати, що потрібно

Ми звикли, що за нас думають і вирішують. Ми звикли вважати, що там, «нагорі», все одно зроблять по-іншому. Хоча кожен з нас має своє уявлення про те середовище, в якому ми живемо – це як наш будинок, або квартира, де кожному предмету відводиться своє місце. Тому для кожного з нас, тих, хто займає активну життєву позицію, найголовніше – визначитись з метою і спрямувати свої дії до її досягнення.

Прийняти рішення

Процес територіального планування багатогранний, у ньому задіяні практично усі сфери життя. Починаючи від демографічних показників народжуваності та смертності, показників працездатного населення, місць прикладання праці, до соціальних стандартів життя, виражених у можливостях родини мати свою оселю, водити дитину в дитячий садочок та школу. Крім того, необхідно забезпечити поселення суто технічними засобами функціонування, такими як системи інженерного забезпечення (електро-, газо-, водопостачання, каналізація та очистка стоків, санітарна очистка та інше), сміттєзвалища, цвинтарі. І все це повинно бути взаємопов’язане, зручно розташоване, не порушуючи якості природного середовища. І, перш за все, на все це повинно бути зароблено достатньо грошей через збалансовану політику оподаткування, підвищення містобудівної цінності території та ефективного землекористування, екологічної рівноваги.

Розуміючи важливість усіх перелічених факторів, необхідно колегіально прийняти рішення щодо розроблення планувальної (містобудівної) документації, яка є основою для створення усіх подальших програм розвитку населеного пункту.

Сформулювати завдання

Чітке формулювання цілей, які необхідно досягти у процесі територіального планування є завданням Стратегії розвитку громади, міста, селища, села. У цьому документі формулюються головні пріоритети суспільства, основані на потребах конкретних людей.

Затверджена органом місцевого самоврядування Стратегія є основою для формулювання завдання по плануванню території. У ній повинні бути викладені основні вимоги стосовно цілей планування конкретних функцій території та сформульований результат, якого необхідно досягти у процесі планування.

Довіряти професіоналам

За останні роки склалася дуже негативна практика розподілу землі без планувальної документації. Не вдаючись у подробиці причин цього явища, треба констатувати, що для багатьох поселень це стало проблемою подальшого розвитку, а у переважній кількості випадків закінчувалось обуренням місцевих жителів результатами такого «господарювання».

Процес прийняття рішень з планування територій вимагає участі професійно підготовлених людей у галузі містобудування, адже необхідно обробляти великий обсяг інформації і слідувати вимогам, що сформульовані у Завданні на проектування. Ми купляємо хліб у пекаря, лікуватись прямуємо до спеціально підготовленого лікаря, своїх дітей довіряємо вчителю. При цьому вважаємо, що питання «де будувати», «що будувати», «як будувати», ми зможемо вирішити самі. Це самообман, результати якого відчуваються через деякий час. Виявляється, що будівництво обійшлося дорожче, ніж розраховували, або виявилося, що до кафе або магазину не ідуть покупці і він є неприбутковим (і купити його немає бажаючих). Виявляється, що у новому будинку тхне каналізацією, бо «вітром тягне з очисних споруд», або вартість проїзду у громадському транспорті більша ніж у «сусідів». У когось у льоху стоїть вода, та ще і велика калюжа на дорозі перед будинком. І на усі ці проблеми через деякий час потечуть гроші, зароблені важкою працею.

Зараз є так: знайшли проектувальника з сертифікатом (або без, але свого), домовились про найменшу кошторисну вартість проекту, не вникаючи у суть, підписали акти виконаної роботи, проголосували на сесії за затвердження документу. А потім виявляється, що є проблеми з законодавством (наприклад, порушення режиму прибережних захисних смуг), або неможливо надати технічні умови на приєднання об’єкту до інженерних мереж, тому що немає ресурсу.

Висновок один: кожен повинен займатися своєю справою та відповідати за результат. Виключно для цього витрачаються шалені кошти на підготовку професіоналів містобудівної галузі.

Контролювати виконання

Нарешті процес планування розпочався. На етапі збору вихідних даних для місцевих органів влади, як і для рядових мешканців, розпочинається процес навчання. Вони не лише контролюють терміни та кошти, вони повинні вникати у процеси, для того, щоб після завершення етапу проектування розуміти, що робити далі з цим проектом, як його правильно використовувати, моніторити, та які висновки з цього моніторингу робити.

Процес територіального планування – це перманентний процес, який потребує постійної уваги та вдосконалення. Кожен інвестиційний об’єкт, реалізований на території громади, змінює ситуацію (перерозподіляє людські потоки, їх інтереси та уклад життя, інженерні навантаження, ринкову вартість нерухомості та інше) і не завжди у прогнозованому напрямку. Тому громадськість повинна мати можливість знати, реагувати, впливати на процеси містобудівних перетворень.

Наполягати на виконанні спільних рішень

Процес управління розвитком поселення (усіх його складових) або його частини є перш за все процесом територіального перетворення у відповідності до вимог сьогодення. Нові стандарти якості життя, нові технології, нові погляди та звички, нова культура, вимагають постійної уваги, постійного пошуку компромісів: між людьми, між людиною та природним середовищем, між мешканцями та інвесторами, між виборцями та депутатами і чиновниками. Але завжди попереду ЗАКОН – як норма співіснування. Прийняте у відповідності до законодавства рішення є основною гарантією його виконання.

Містобудівні процеси є дуже мобільними з першого погляду, але дуже статичними по суті. Зростання поселень у часі не передбачає їх структурної перебудови. Містобудівні помилки на довгі роки будуть гальмувати розвиток.

Cтаття опублікована у часописі РЕГІОНЕТ "Стратегія розвитку" №4