Володимир Гунчик
Голова Волинської обласної державної адміністрації

300 мільйонів гривень. Саме таку суму минулоріч спрямували на розвиток інфраструктури місцевих громад Волинської області. Амбітні, інтенсивні, а почасти й безпрецедентні реформи, започатковані в Україні, помітними позитивними змінами поволі проростають на теренах регіонів. На Волині зокрема. Крок за кроком прикордонний край, котрий фактично є воротами до Європи, до неї ж наближається, активно впроваджуючи інфраструктурні проекти.

Формула успіху доволі проста: чітка регіональна політика на рівні держави, можливість планувати власний розвиток на рівні регіонів та усвідомлене бажання змінити країну, починаючи з себе та території, де проживаєш. Так, ще у 2014 році на Волині, втілюючи інвестиційні та інфраструктурні проекти від масштабних до зовсім дрібних, запровадили співфінансування з бюджетів усіх рівнів як основоположний принцип. Про результат найліпше, певно, говорити мовою цифр. 25 проектів у 2015 році реалізовували через Державний фонд регіонального розвитку, ще 22 – минулоріч. А коштом субвенції з Державного бюджету на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій, у поєднанні з власними ресурсами місцевих бюджетів, вдалося реалізувати понад 250 проектів. Як наслідок, за два роки помітно скоротилася кількість довгобудів та недобудов, закладених у попередні роки, – на 186 млн грн. За сухою статистикою – нові школи в глибинці, сучасні дошкільні заклади, заклади культури тощо.

ДФРР – більше, ніж можливість

Важливою складовою сучасної державної регіональної політики, безперечно, є Державний фонд регіонального розвитку. То дієвий інструмент розвитку інфраструктури на місцях. У 2015 році волиняни використали 86,6 млн грн коштів фонду. В 2016 році – 91,5 млн грн. Варто наголосити: ще 20 додаткових мільйонів спрямували саме як співфінансування з місцевих бюджетів.

Більш ніж символічним було відкриття загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів, що у с. Житнівці Камінь-Каширського району. Залучивши 16539,665 тис. грн через Державний фонд регіонального розвитку, вдалося не лише завершити довгобуд у віддаленому селі, а радше довести, що в глибинці освіта може бути не менш доступною та якісною, аніж у великому місті. Сучасний навчальний заклад повністю оснастили необхідним інвентарем, обладнанням та наочністю. Здійснили благоустрій території, відремонтували дорогу, аби діти з ближніх сіл без проблем діставалися до школи.

Завершення будівництва великого загальноосвітнього навчального закладу в с. Білині Ковельського району, відкриття якого відбулося у січні 2017 року, стало черговим підтвердженням ефективності пропонованого державою механізму вирішення проблем регіонального розвитку. Новосілля школярі, педагогічний колектив та й уся білинська громада чекала із… 2011 року. Отже, і не дивно, що запуск у експлуатацію нового приміщення став історичною подією для села та й району в цілому. Загалом коштував об’єкт 29217,355 тис. грн: зокрема, лише у 2016 році було виділено коштів ДФРР – 19 903,510 тис. грн, а з обласної казни – 2 211,5 тис. грн.

Р—-РїРѕРјС–Р¶ інвестиційних об’єктів, реалізованих РЅР° Волині СѓРїСЂРѕРґРѕРІР¶ останніх РґРІРѕС… СЂРѕРєС–РІ, – РЅРµ лише школи. Залучивши кошти Фонду регіонального розвитку, здійснили будівництво мереж водовідведення Сѓ Луцьку (6195,906 тис.В РіСЂРЅ), реконструювали четверту чергу РІРѕРґРѕРіРѕРЅСѓ РІ Устилузі (359,26 тис. РіСЂРЅ), реконструювали дах стаціонарного відділення Заболоттівської ЦРЛ в„– 2 Ратнівського району (1028,025 тис. РіСЂРЅ), здійснили реконструкцію приміщення РїС–Рґ ЦНАП Сѓ Ковелі (990 тис. РіСЂРЅ), збудували полігон твердих РІС–РґС…РѕРґС–РІ Сѓ Ківерцях (1002,14 тис. РіСЂРЅ) тощо.

Однак особлива втіха – дошкільні установи. Чи не найприємніші моменти – відкриття дитячих садочків, збудованих на сучасний манер й обладнаних від «А» до «Я». Використавши фінансовий ресурс державного Фонду регіонального розвитку, на Волині ввели в експлуатацію не один заклад. Зокрема – на 40 місць у с. Холонів Горохівського району. Невеликий за столичними мірками садок – омріяний для тамтешнього люду, позаяк діточок навчали в старому й аварійному приміщенні. З грудня 2015 року малеча – у направду розкішному закладі, на будівництво якого залучили кошти ДФРР (8173,355 тис. грн).

«Соцеконом»: громади зробили помітний крок до розвитку інфраструктури

Варто наголосити, що РІРїСЂРѕРґРѕРІР¶ останніх декількох СЂРѕРєС–РІ область отримує Р· Державного бюджету субвенцію РЅР° здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій. Постановою Кабінету Міністрів України РІС–Рґ 24 червня 2016 СЂ. в„– 395 бюджету області затвердили 48,5 млн РіСЂРЅ. Завдяки спільній роботі народних депутатів України, місцевих органів влади та місцевого самоврядування РѕР±СЃСЏРі цієї субвенції збільшено РґРѕ 84,9 млн РіСЂРЅ.

Яскравий приклад – С–Р· залученням цієї субвенції Сѓ СЃСѓРјС– 15,8 млн РіСЂРЅ будують школу в„– 27 (раніше Р¶ ввели РІ експлуатацію дитячий садок) Сѓ 55 мікрорайоні обласного центру Волині. Р—РІС–СЃРЅРѕ, долучається Р№ місто: спрямували РЅР° цей об’єкт коштів РјС–СЃСЊРєРѕРіРѕ бюджету Сѓ СЃСѓРјС– 12,7 млн РіСЂРЅ. РќР° 1 січня 2017 СЂРѕРєСѓ фактично освоєно 77,6 млн РіСЂРЅ субвенції.

А під завісу 2016 року у м. Камінь-Каширському запрацювала зала для занять важкою атлетикою. Мрію тамтешніх спортсменів, котрі демонструють результати чемпіонів області, втілили в життя, зокрема, й завдяки можливості залучити субвенційні кошти, провівши реконструкцію приміщення колишньої котельні. Здавалося б, то – невеликий інвестиційний об’єкт, водночас – із помітною соціальною складовою, значення якої жодним чином не варто применшувати.

Окрім того, так званий «соцеконом» дав можливість влагодити дрібні, але загалом вартісні проблеми. У 2015 та 2016 роках цільовою державною субвенцією навчальні заклади області забезпечили таким необхідним інвентарем – комп’ютерна техніка, меблі, методичне обладнання, інвентар для шкільних лабораторій, дошкільні установи – меблями для наймолодших, заклади культури – оргтехнікою та музичними інструментами.

Реальні кроки волинського успіху

Динаміка наповнення бюджетів більш ніж оптимістична. Минулорічні показники – понад 2,5 млрд надходжень до загального фонду місцевих скарбниць – справжній рекорд для Волині. На порівняно з 2015 роком, цифра зросла майже на 850 млн грн. А ще буквально три-чотири роки тому цифра виконання не була більшою за 1,2 млрд грн. Впорядкування системи використання земельних ресурсів, над чим працювали упродовж 2015 року й практично завершили у 2016 році, запровадження минулоріч ефективного використання водних ресурсів, повернення на Волинь великих платників податків тощо. Всі ці заходи дали результат і, відповідно, фінансовий ресурс.

Вперше у 2016 році ми отримали субвенцію з Державного бюджету на соціально-економічний розвиток інфраструктури п’яти об’єднаних територіальних громад, обсяг якої становить 26,5 млн грн. За ці кошти проведено роботи з реалізації понад 60 важливих для відповідних територій інвестиційних проектів. На депозитних рахунках органів місцевого самоврядування у 2016 році акумульовано понад 200 млн грн, а такого запасу коштів досі не фіксували. Активна позиція влади на місцях – і на кінець минулого року на Волині взагалі не фіксували кредиторської заборгованості, це при тому, що восени 2014 року мали величезні борги.

Аналізуючи зроблене Р№ плануючи подальші РєСЂРѕРєРё розвитку регіону, усвідомлюємо, що бюджет 2017 СЂРѕРєСѓ Р±СѓРґРµ особливо потужним С– РЅРµ менш складним. Ситуація РЅР° СЃС…РѕРґС– країни вимагає чіткості РґС–Р№ та стійкості поглядів. Р† РІС–Рґ волинян також. Саме тому соціальна складова Р№ надалі залишатиметься пріоритетом. РЈ тойже час розвиток регіону РІ цілому – завдання в„– 1. Однак Сѓ 2017 році маємо намір змінити РїС–РґС…РѕРґРё: 50% ресурсу спрямовувати РЅР° розвиток інфраструктури РЅР° місцях, стільки Р¶ вкладати РІ оновлення об’єктів комунальної власності – соціальних закладів, лікарень, РґРѕСЂС–Рі тощо. Ефективно змінюючи регіон, поволі змінюємо країну. Отже, Україна має РІСЃС– шанси, РїРѕРїСЂРё виклики та труднощі, направду стати «історією СѓСЃРїС–С…СѓВ» для самого Європейського РЎРѕСЋР·Сѓ.

Cтаття опублікована у віснику РЕГІОНЕТ "Стратегія розвитку" №2.