Реформа територіальної організації влади, СЏРєСѓ прийнято називати децентралізацією влади, відкриває, інколи несподівано, рішення проблем, СЏРєС– давно постали перед суспільством. Р† йдеться РЅРµ тільки РїСЂРѕ Р·РјС–РЅРё РІ секторах, СЏРєС– традиційно зав’язані РЅР° території. Досвід впровадження децентралізації може також позначити шляхи подолання РЅРёР·РєРё негативних СЏРІРёС‰ РІ суспільстві, таких СЏРє, наприклад, корупція.

Р’ законодавчому полі децентралізація передбачає прийняття РЅРёР·РєРё актів, СЏРєС– дозволяють впорядкувати адміністративно-територіальний устрій, розділити компетенції органів влади, наповнити С—С… необхідними ресурсами – фінансовими, кадровими, інфраструктурними. Р† встановити систему контролю, СЏРє елемент відповідальності цих самих органів влади. Р† найлегший Р· цих елементів, С…РѕС‡ СЏРє це РЅРµ виглядає парадоксально – адміністративно-територіальна реформа. Ментальна Р·РјС–РЅР° парадигми незворушності адміністративно-територіального устрою поступово змінюється РЅР° здивовану констатацію факту – РІС–РЅ міняється, причому без особливого адміністративного зусилля, майже РЅР° волонтерських засадах. Залишилось ще зламати переконання народних депутатів РІ тому, що район – надійна та перевірена база адмінресурсу РїС–Рґ час РІРёР±РѕСЂС–РІ, С– адміністративно-територіальний устрій стане відповідати своєму призначенню – бути скелетом організації публічної влади РЅР° території.

Рђ РѕС‚ нарощування Рј’СЏР·С–РІ РЅР° цей скелет РїРѕРєРё що знаходиться РІ стадії РґРёСЃРєСѓСЃС–Р№, інколи жорстких. Хоча Р± здавалось, СѓСЂСЏРґ РІ уже далекому 2014 чітко визначив повноваження РЅР° кожному СЂС–РІРЅС– адміністративно-територіального устрою, але СЃРїСЂРѕР±Рё зламати Концепцію реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади РЅРµ припиняються. «Р”ецентралізація – це РґРѕР±СЂРµ, але РЅРµ РІ нашій сфері», – приблизно так міркують деякі керівники галузевих міністерств. РќС–, звичайно, вголос ніхто так РЅРµ скаже, але якщо політично РЅРµ Р· СЂСѓРєРё критикувати саме явище, то потрібно підмінити Р№РѕРіРѕ суть. Наприклад, даємо повноваження, але фінанси залишаються Сѓ центрі. Але РЅРµ РІ міністерстві, РЅРµ дай Бог ще хтось звинуватить Р№РѕРіРѕ РІ централізації, Р° РІ спеціально створеній агенції, СЏРєР° С– Р±СѓРґРµ оперувати коштами. Так зручніше для центру, РЅС–Р¶ займатись рутинним чищенням регуляторних актів Р· тим, щоб С—С… могли адекватно сприймати органи місцевого самоврядування.

Р† це стосується РЅРµ тільки медицини, РґРµ керівництво РњРћР—Сѓ намагається переконати суспільство, але насамперед, народних депутатів, що РЅР° чолі створюваної Служби Р·РґРѕСЂРѕРІ’СЏ будуть призначені наймудріші, найчесніші, найдосвідченіші керівники, СЏРєС– забезпечать належний рівень надання послуг. РќР° РІС–РґРјС–РЅСѓ РІС–Рґ керівника громади, СЏРєРёР№ спить С– думає, СЏРє забрати гроші РІС–Рґ медицини. Рђ РѕС‚ Міністерство соціальної політики, навпаки, намагається скинути адміністрування пільг С– СЃСѓР±СЃРёРґС–Р№, встановлених державою, РЅР° місцеве самоврядування. РЇРє С– Міністерство надзвичайних ситуацій РІ частині функції протипожежної безпеки.

Насправді децентралізація влади - РЅРµ банальне оперування ресурсами та повноваженнями, СЏРє це бачиться Р· міністерського пагорба. Система повноважень, адміністративно-просторовий каркас влади опирається РЅР° достатньо складну теорію територіальної організації влади, РѕСЃРЅРѕРІРЅС– елементи СЏРєРѕС— описані РІ авторській монографії «РўРµСЂРёС‚оріальна організації влади. Напрямки Р·РјС–РЅ. «РђСЃС‚ролябія, Львів, 2013». (електронна версія, дещо модифікована С– без проектів мап адмінтерустрою розташована РЅР° платформі DESPRO. Р’ даній роботі наголос робиться РЅР° проблемах, СЏРєС– лише побіжно описані Сѓ згаданій праці, але стали актуальними РІ процесі впровадження реформи.

Існує ряд вимог щодо передачі повноважень від держави до місцевого самоврядування. І вони (повноваження) діляться на три групи:

1. ті, які не можуть бути передані ні за яких умов
2. ті, які є органічними для місцевого самоврядування;
3. повноваження, які можуть бути передані при певних умовах та обмеженнях.

До перших відносяться безпека та зовнішня політика. Звичайно, можна розглядати поняття безпеки РІ широкому діапазоні загроз та інструментів, однак апріорі кримінальне законодавство С” прерогативою виключно держави. Забезпечення комфортного середовища проживання людей – РїСЂРёСЂРѕРґРЅРµ для місцевого самоврядування. Р† участь держави тут тільки регулятивна та контрольна. Рђ РѕС‚ повноваження, СЏРєС– знаходяться РјС–Р¶ цими РґРІРѕРјР° групами, слід розглядати РЅР° предмет того, наскільки РІРѕРЅРё можуть відповідати наступним передумовам:

1. Потреба у відповідних публічних послугах є повсюдною, а споживачі цих послуг рівномірно розподілені по всій території.
2. На відповідному адміністративно-територіальному рівні створені представницькі органи місцевого самоврядування, а також підпорядковані їм виконавчі органи.
3. Послуги повинні бути стандартизовані, мусять бути вироблені процедури надання відповідних публічних послуг і запроваджені чіткі вимоги щодо якості цих послуг, а також визначені критерії оцінки, індикатори успішності виконання повноважень.
4. Повноваження передаються на максимально низький рівень, на якому можливо і доцільно здійснювати ці повноваження з огляду на кадровий, фінансовий, інфраструктурний потенціали та ресурси, що необхідні для реалізації повноважень на такому рівні.
5. Органи місцевого самоврядування мають ефективні правові інструменти реалізації місцевої політики у межах переданих повноважень.
6. Органи місцевого самоврядування мають достатні кадрові можливості для здійснення наданих їм повноважень.
7. Органи місцевого самоврядування готові виконувати надані С—Рј повноваження, забезпечено зворотній Р·РІ’СЏР·РѕРє РјС–Р¶ державою та місцевим самоврядуванням через створення РІС–РґРїРѕРІС–РґРЅРёС… інституцій та системи консультацій РјС–Р¶ державними органами С– органами місцевого самоврядування: завдяки С—С… асоціаціям та РѕР±’єднанням.
8. Гарантовано належний рівень фінансування повноважень завдяки закріпленню частини податків та певної фінансової підтримки Р·Р° органами місцевого самоврядування, СЏРєРµ ґрунтується РЅР° РѕР±’єктивних критеріях.
9. Місцевими державними адміністраціями забезпечено ефективний та формалізований контроль за дотриманням органами місцевого самоврядування Конституції та законів України.
10. Створено адекватну систему зовнішнього контролю з боку громадськості.

Передача повноважень держави органам місцевого самоврядування здійснюється шляхом прийняття відповідних законів України. Рівень децентралізації влади повинен відповідати співвідношенню двох показників: свободи органів місцевого самоврядування в прийнятті рішень та адекватності їх відповідальності за ці рішення.

Всі повноваження мають проходити сито перевірки на відповідність цим критеріям. Так от, виходячи із сукупності вищезгаданих критеріїв, програми соціального захисту не можуть бути передані до відання місцевого самоврядування. Місцева рада не може приймати рішення щодо них, виходячи з мети та індикаторів успіху реалізації цих програм. Так наприклад, відома програма підвищення народжуваності передбачає чітко визначені суми та порядок їх виплати породіллям. Вона належить до числа суто державних функцій, що повинні забезпечуватися державними органами. Але цю програму можна було б передати до відання місцевого самоврядування, якби законодавство передбачало:

1. фінансовий норматив бюджетної забезпеченості з розрахунку на мешканця (чи жінку дітородного віку: хоча це складніше, оскільки можливе використання недостовірної статистики, а також маніпулювання термінами);
2. індикатори СѓСЃРїС–С…Сѓ реалізації програми (наприклад, кількість новонароджених Р· розрахунку РЅР° 1 тис. мешканців, відсоток немовлят, що проживають Сѓ власній СЃС–Рј’С—, інші показники добробуту СЃС–Рј’С—).
3. інструменти досягнення індикаторів, якими може оперувати орган місцевого самоврядування (право змінювати обсяги виплат, створювати умови для заохочення до створення повноцінних сімей непрямими методами без безпосередніх виплат коштів, тощо), самостійно затверджуючи відповідні положення на сесії ради.

У цьому випадку вказану програму можна включити в розрахунки трансфертів до місцевих бюджетів з державного бюджету, як делеговане повноваження.

Ще РѕРґРЅР° перевірка РЅР° можливість передачі повноважень – рівень соціальних втрат Сѓ випадку, якщо РІС–РґРїРѕРІС–РґРЅР° місцева рада вирішить РЅРµ фінансувати РІС–РґРїРѕРІС–РґРЅСѓ програму. Якщо таке рішення бумерангом Р±’С” РїРѕ самій раді, С– досить швидко – дане повноваження РїСЂРё дотриманні РІСЃС–С… інших СѓРјРѕРІ може розглядатись СЏРє таке, що може бути передане.

Однак Сѓ випадку того Р¶ таки соціального захисту можна розглядати питання передачі РЅРµ самих програм, Р° функції С—С… виконання РґРѕ виконавчого органу РІС–РґРїРѕРІС–РґРЅРѕС— ради. РџСЂРё цьому самі програми РЅРµ РїРѕРІРёРЅРЅС– фігурувати РІ місцевому бюджеті, депутати РЅРµ можуть впливати РЅР° С—С…  перерозподіл, Р° виконавчі органи РїРѕРІРёРЅРЅС– отримати адекватну компенсацію Р·Р° виконання функції держави. Такі повноваження можна назвати «РјР°РЅРґР°С‚ованими» чи «Р·Р° дорученням». Р РѕР·РјС–СЂ коштів, СЏРєС– РїСЂРё цьому мають передаватись Сѓ формі субвенції РІ якості компенсації органу місцевого самоврядування повинен відповідати тому, СЏРєРёР№ мав Р±Рё спрямовуватись РЅР° утримання РІС–РґРїРѕРІС–РґРЅРѕРіРѕ державного органу.

Якщо повернутись РґРѕ РѕС…РѕСЂРѕРЅРё Р·РґРѕСЂРѕРІ’СЏ, то найголовніше питання, СЏРєРµ має ставитись – чи можна регуляторними актами виписати РІРёРјРѕРіРё РґРѕ РћРњРЎ щодо організації надання медичних послуг. Для первинної медицини РІСЃС– перераховані вище СѓРјРѕРІРё забезпечуються. РќРµ вистачає тільки професійного контролю Р·Р° якістю послуг, СЏРєС– надаються РІ галузі. Але це – загальна проблема медицини. Рђ РѕС‚ щодо вторинної медицини С” проблеми СЂС–РІРЅСЏ С—С— ефективного надання. Для цього якраз С– створюються госпітальні РѕРєСЂСѓРіРё, СЏРєС– можуть стати прообразом повноцінного адміністративно-територіального СЂС–РІРЅСЏ.

Матриця повноважень виглядає наступним чином:

1. Децентралізація дозволяє вирішити чи відкрити можливості для вирішення наступних питань:

Територіальна організація органів виконавчої влади

Користуючись законом «РџСЂРѕ центральні органи виконавчої влади», міністерства С– відомства створюють СЃРІРѕС— територіальні органи, виходячи Р· власних інтересів. Р’ результаті створюється мозаїка, СЏРєСѓ важко координувати органами виконавчої влади загальної юрисдикції – місцевими державними адміністрації. РЇРє правило, територіальні органи міністерств створюються РЅР° декілька районів С– практично мають дуже мало Р·РІ’СЏР·РєС–РІ Р· існуючими районними державними адміністраціями. Це значно послаблює координацію зусиль центральної влади РЅР° впровадження СѓСЂСЏРґРѕРІРѕС— політики, подекуди суттєво спотворюючи С—С— РЅР° РґРѕРіРѕРґСѓ політичній РєРѕРЅ’юнктурі.

Реформа адміністративно-територіального устрою передбачає узгодження структур РІСЃС–С… територіальних органів міністерств та відомств С–Р· адміністративно-територіальним устроєм, тобто розміщенням місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування. Це дозволяє забезпечити РґС–Р№СЃРЅСѓ координацію діяльності територіальних органів центральних органів виконавчої влади та дієву систему зворотного Р·РІ’СЏР·РєСѓ, СЏРє гарантію адекватності реалізації державної політики. Голови державних адміністрацій представлятимуть СѓСЂСЏРґ РЅР° території своєї юрисдикції РІ межах повноважень, СЏРєС– мають бути чітко розмежовані РјС–Р¶ обласним та районним рівнем. Р’РѕРЅРё матимуть РїСЂСЏРјС– комунікації Р· РІС–РґРїРѕРІС–РґРЅРёРјРё міністерствами С– впливатимуть РЅР° С—С… кадрову політику РЅР° РІС–РґРїРѕРІС–РґРЅРёС… територіях. Узгодження, моніторинг та контроль Р·Р° РґС–СЏРјРё територіальних органів, СЏРє складові координації, дозволяють виявляти та швидко усувати помилки та зловживання територіальних органів центральних органів виконавчої влади. РЈ випадку Р¶ конфліктних ситуацій РјС–Р¶ головами МДА та керівниками міністерств арбітром виступатиме кабінет Міністрів. Головним рівнем координації діяльності територіальних органів вбачається районний рівень, РЅР° СЏРєРѕРјСѓ після реформи налічуватиметься РЅРµ більше 100 адміністративно-територіальних одиниць.

Публічні фінанси

Місцеві фінанси демонструють РІРёСЃРѕРєСѓ стійкість РґРѕ Р±РѕСЂРіРѕРІРѕС— РєРѕСЂРѕР·С–С—, СЏРєР° практично СЂРѕР·’їдає державний бюджет. Правила, СЏРєС– передбачливо зафіксували ще РїСЂРё написанні Бюджетного кодексу (автор запозичив С—С… С–Р· французького законодавства) дозволяють бути місцевим бюджетам Сѓ Р·РѕРЅС– незагрозливого залучення запозичень. Залучення тільки РґРѕ бюджету розвитку, загальна заборгованість РЅРµ більше 50% С– 10% РІС–Рґ загального фонду РЅР° обслуговування – РѕСЃСЊ чіткі правила, СЏРєС– варто перейняти С– щодо державного бюджету. Інакше Р±РѕСЂРіРѕРІР° короста фактично Р·’їсть Р№РѕРіРѕ. Вже зараз РЅР° обслуговування державного Р±РѕСЂРіСѓ вділяється 15% видатків державного бюджету – понад 125 млрд РіСЂРЅ. Р† судячи РїРѕ маніакальному бажанню нардепів утриматись РїСЂРё владі, питання повернення Р±РѕСЂРіС–РІ нашими дітьми та внуками С—С… РЅРµ цікавить – державний бюджет завжди затверджується Р· дефіцитом, що ще більше затягує Р±РѕСЂРіРѕРІРёР№ зашморг.

Впорядкування просторової РѕСЃРЅРѕРІРё, СЏРє результат адміністративно-територіальної реформи створить РЅРѕРІРµ поле для бюджетного регулювання. Насамперед збільшення кількості контрагентів державного бюджету вдвічі загострить проблему диспропорцій РјС–Р¶ бюджетами внаслідок міжбюджетного вирівнювання. Вже зараз різниця РјС–Р¶ найбагатшими та найбіднішими РћРњРЎ РІ розрахунку РЅР° мешканця С” понад три рази. Слід зауважити, що вирівнювання проводиться щодо податку РЅР° РґРѕС…РѕРґРё фізичних РѕСЃС–Р±, тобто загальнодержавного податку. Р† метою такого вирівнювання С” створення СЃРїС–РІСЂРѕР·РјС–СЂРЅРёС… СѓРјРѕРІ для фінансування квазідержавних повноважень (Сѓ приведеній таблиці – закріплених). Р’ той час, СЏРє, наприклад, Сѓ Франції вирівнювання проводиться РїРѕ власних податках, тобто РїРѕ тих, РґРµ органи місцевого самоврядування самі встановлюють ставки податку. Таким чином, держава має підстави зменшити диспропорції РјС–Р¶ місцевими бюджетами шляхом внесення Р·РјС–РЅ РґРѕ формули вирівнювання. Зокрема, зробити симетричними крила дотацій та вилучення. Зараз дотація розраховується СЏРє 80% РґРѕ СЂС–РІРЅСЏ 90% РІС–Рґ середнього, РІ той час СЏРє вилучення – лише 50% РІС–Рґ СЃСѓРј, СЏРєС– переважають 110% РІС–Рґ середнього СЂС–РІРЅСЏ. Оптимальний рівень диспропорцій РІ Європі вважається такий, СЏРєРёР№ РЅРµ перевищує 50%.

Слід також впорядкувати бюджетний процес. Перехід РЅР° трирічне бюджетування принаймні РІ частині бюджету розвитку можна здійснити саме щодо місцевих бюджетів, оскільки РІ державному навіть такого поняття, СЏРє бюджет розвитку немає. Це дозволить зняти також проблему СЂС–РІРЅРѕРјС–СЂРЅРѕРіРѕ фінансування багаторічних проектів. Р’ частині щорічних бюджетних призначень слід впровадити РІРёРјРѕРіСѓ погодження бюджетного СЂРѕР·РїРёСЃСѓ Р· Казначейством для того, щоб мати гарантії фінансування закупівель чи інфраструктурних проектів чітко Р·Р° погодженим графіком. Натомість необхідно заборонити таке явище, СЏРє відкладення РЅР° депозити коштів місцевого бюджету. Останнє порушує щонайменше РґРІР° принципи публічних фінансів. Перший вимагає, щоб бюджетні кошти спрямовуватись виключно РЅР° задоволення публічних потреб С– тому РІРѕРЅРё РЅРµ можуть бути інструментом РЅР° СЂРёРЅРєСѓ запозичень цінних паперів, цим самим спотворюючи конкуренцію професійних акторів. Другий встановлює, що рівень вилучень коштів Р· реального сектора економіки повинен відповідати РѕР±СЃСЏРіСѓ публічних потреб. РўРѕРјСѓ, якщо Р·’являються лишні кошти РЅР° депозиті, отже рівень оподаткування надмірний.

Безумовно, потрібно розширювати базу власних РґРѕС…РѕРґС–РІ. Зняти РІСЃС– пільги та обмеження щодо податку РЅР° нерухомість та податку РЅР° землю. Слід запровадити також податок РЅР° СЂРѕР·РєС–С€, сутністю СЏРєРѕРіРѕ має стати плата суспільству Р·Р° марнославство. Однорідність території громад дозволить відновити стягнення РЅР° користь місцевих бюджетів акцизу Р· СЂРѕР·РґСЂС–Р±РЅРѕС— торгівлі алкоголем, тютюном та паливно-мастильними матеріалами. Питання тільки РґРѕ СЏРєРёС… бюджетів будуть перераховуватись ці податки. Акциз РЅР° тютюн та алкоголь, очевидно, має зараховуватись РґРѕ бюджетів базового СЂС–РІРЅСЏ – громад,  адже курять та Рї’ють РІ Україні РїРѕ території СЂС–РІРЅРѕРјС–СЂРЅРѕ. Рђ РѕС‚ Р· акцизом РЅР° паливно-мастильні матеріали потрібно Р±СѓРґРµ визначитись після остаточного аналізу масиву даних РїРѕ дорожній інфраструктурі, для того прийняти рішення, СЏРєС– СЂС–РІРЅС– публічної влади відповідатимуть Р·Р° РґРѕСЂРѕРіРё. Адже РѕР±СЃСЏРіРё надходжень РІС–Рґ акцизу мають відповідати потребі Сѓ фінансуванні дорожнього господарства, причому пропорції мають бути дотримані С– РІ регіональному РІРёРјС–СЂС–.

Інфраструктура

Внаслідок фіскальної децентралізації РІ місцевих бюджетах Р·’явились серйозні кошти, СЏРєС– перевищують мінімальні потреби, необхідні для виживання, що відбувалось РґРѕ 2015 СЂРѕРєСѓ. Значна С—С… частка вкладається РІ капітальний ремонт РґРѕСЂС–Рі, причому РЅРµ тільки комунальних, але Р№ тих, СЏРєС– наразі віднесені РґРѕ загальнодержавних С– С” життєво важливими для місцевої громади. РЇРє правило, жорсткий контроль Р·Р° роботою РїС–РґСЂСЏРґРЅРёРєС–РІ Р· Р±РѕРєСѓ РћРњРЎ дає СЃРІРѕС— позитивні результати – якість таких РґРѕСЂС–Рі покращується, Р° вартість С—С… будівництва чи капітального ремонту менша, РЅС–Р¶ та, СЏРєСѓ декларує Укравтодор. РўРѕРјСѓ логічно було Р± передати РґРѕ компетенції органів місцевого самоврядування СЂСЏРґ РґРѕСЂС–Рі, СЏРєС– РЅРµ мають стратегічного значення для держави.

До комунальної власності РїСЂРёСЂРѕРґРЅСЊРѕ було Р± віднести РґРѕСЂРѕРіРё, СЏРєС– Р·’єднують поселення РІ громаді РєСЂС–Рј РґРѕСЂС–Рі, СЏРєС– Р·’єднують центри громад С–, звичайно, автомагістралей. РЇРє правило, РїРѕ РЅРёС… їздять мешканці громади, тому С—С… утримання має стати власним повноваженням громади. Розрахунки показують, що РЅР° ці потреби потрібно близько 10 млрд РіСЂРЅ щорічно. Такі кошти мають бути передбачені РІ місцевих бюджетах. РЇРє джерело, можна запропонувати відновлення транспортного податку, СЏРє місцевого, база оподаткування СЏРєРѕРіРѕ має корелюватись С–Р· вартістю заправки РѕРґРЅРѕРіРѕ бака РІ СЂС–Рє. До речі, така пропозиція РЅРµ викликає шаленого спротиву автомобілістів, адже ремонт С…РѕРґРѕРІРѕС— обходиться набагато дорожче. Платниками податку мають бути фізичні та юридичні РѕСЃРѕР±Рё – власники/користувачі автотранспорту Р·Р° місцем С—С… фактичного постійного перебування/відстою.

Дороги, які не відносяться до комунальних, але і не є автомагістралями національного значення, варто віднести до регіональних. Джерелом фінансування їх утримання якраз доцільно визначити акциз на роздрібну торгівлю паливо-мастильними матеріалами. Адже автозаправки розташовані вкрай нерівномірно і віднесення цього джерела доходів до базового рівня є не зовсім аргументованими.

Якщо для поточного утриманням РґРѕСЂС–Рі джерела ресурсів мають бути закріплені Р·Р° РІС–РґРїРѕРІС–РґРЅРёРјРё місцевими бюджетами, то будівництво та капітальний ремонт має фінансуватись здебільшого Р·Р° рахунок коштів державного бюджету. Однак замовником таких СЂРѕР±С–С‚ доцільно визначити саме органи місцевого самоврядування, СЏРєРёРј мають передаватись кошти Сѓ вигляді субвенцій. РќРµ РІСЃС– територіальні громади, очевидно, будуть спроможними освоїти ефективно такі субвенції, тому застосування інструментів міжмуніципального співробітництва Р±СѓРґРµ досить доречним. Якщо РѕР±СЃСЏРі таких субвенцій щорічно становитиме близько 12 млрд РіСЂРЅ, то Р·Р° Рї’ять СЂРѕРєС–РІ можна Р±СѓРґРµ здійснити капітальний ремонт РІСЃС–С… РґРѕСЂС–Рі місцевого значення.

Земельна реформа

Здається, вже С– західні політики зрозуміли, що тиснути РЅР° Україну Р· РІРёРјРѕРіРѕСЋ лібералізувати СЂРёРЅРѕРє землі загрожує соціальним РІРёР±СѓС…РѕРј. Політики-популісти змагаються РјС–Р¶ СЃРѕР±РѕСЋ РІ ініціативах проведення референдуму РїСЂРѕ СЂРёРЅРѕРє землі навіть знаючи, що постановка цього питання розколе суспільство С– вкотре підведе державу РґРѕ грані існування. РњС–Р¶ тим, вільний продаж землі С” неефективним наразі також С– Р· економічної сторони. Адже завданням агроринку С” отримання максимальної доданої вартості, що передбачає запровадження агротехнологій, СЏРєС– РїСЂРё цьому РЅРµ спустошують землю. Р† конкуренція РЅР° цьому СЂРёРЅРєСѓ передбачає селекцію РІРёСЂРѕР±РЅРёРєС–РІ, СЏРєС– постійно удосконалюють СЃРІРѕС— знання та навички. РЇРє правило це молоді та енергійні люди, СЏРєС– хочуть С– можуть працювати РЅР° землі, Р· дипломом та РЅРµ липовими знаннями сільськогосподарської науки. Але без грошей. Р—Р° РєРѕСЂРґРѕРЅРѕРј для купівлі землі банки надають РїРѕР·РёРєРё РїС–Рґ 1% річних, ще стільки Р¶  компенсує держава Р·Р° програмою стимулювання сільського господарства. РџСЂРё рентабельності РІ 10% Р±РѕСЂРі сплачується протягом десяти СЂРѕРєС–РІ. РЈ нас же кредитна ставка – понад 20%. РќС–СЏРєС– технології РЅРµ дозволять отримати РґРѕС…РѕРґРё, СЏРєС– Р± дозволили повернути Р±РѕСЂРі. Отже РїРѕР·РёРєРѕРІРёР№ СЂРёРЅРѕРє для РІРёРєСѓРїСѓ земель закритий. Тобто купити землю зможуть тільки ті, хто РЅР° РЅС–Р№ РЅРµ працюватиме. РђР±Рѕ агрохолдинги, головний напрямок діяльності С—С… – експорт первинної сільськогосподарської продукції. Р’ той же час найбільш прийнятним РІ соціальному та економічному аспекті принаймні для вирощування продукції для внутрішніх потреб виглядає сімейне фермерське господарство, РґРµ додаткова робоча сила залучається сезонно. Р РѕР·РјС–СЂРё таких господарств РЅРµ перевищують 300 РіР°. РќР° території типової сільської громади СЏРє базової адміністративно-територіальної одиниці, СЏРєР° займає площу 200-400 РєРІ. РєРј. таких фермерських господарств Р±СѓРґРµ близько РґРІРѕС… десятків, тобто достатньо для організації РІС–РґРЅРѕСЃРЅРѕ конкурентного РјС–РєСЂРѕСЂРёРЅРєСѓ виготовлення товарної сільськогосподарської продукції.

Таким чином, потрібно вдосконалювати інститут РЅРµ власності, Р° оренди землі. Довгострокової, можливо, навіть безстрокової, але оренди. Де СѓРјРѕРІРѕСЋ розірвання РґРѕРіРѕРІРѕСЂСѓ оренди має бути порушення СѓРјРѕРІ використання землі, зниження родючості, недотримання технологій тощо РІ СЃСѓРґРѕРІРѕРјСѓ РїРѕСЂСЏРґРєСѓ, Р·Р° поданням контролюючих органів, Р·Р° РІРёСЃРЅРѕРІРєРѕРј асоціації товаровиробників, створеної РЅР° регіональному СЂС–РІРЅС–. Р† місцева територіальна громада С” найкращим претендентом РЅР° роль власника цієї землі. Насамперед тому, що РІСЃСЏ публічна земля РІСЃРµ РѕРґРЅРѕ Р±СѓРґРµ передана Сѓ розпорядження громад, Р·Р° винятком земельних ділянок, СЏРєС– будуть використовуватись для державних потреб. Р† юрисдикція органу місцевого самоврядування поширюватиметься РЅР° РІСЃСЋ С—С— територію, що необхідно насамперед для контролю Р·Р° цільовим використанням землі та дотриманням благоустрою території. 

Слід зауважити, що відповідно до цивільного кодексу відумерла спадщина та безхазяйне майно переходить у власність територіальної громади. Тобто через деякий час в руках органу місцевого самоврядування буде сконцентрована достатня кількість земельного клину, щоб стати реальним гравцем на ринку оренди землі. Гравцем, який не буде зважати на шантаж орендарів та мізерні виплати за паї, передані в оренду.

Побоювання, що орган місцевого самоврядування Р±СѓРґРµ упередженим РїСЂРё визначенні переможця РЅР° РєРѕРЅРєСѓСЂСЃС– Р·Р° право оренди С” перебільшеними – ніхто більше, РЅС–Р¶ місцева влада, РЅРµ зацікавлений РІ тому щоб:

1. земля використовувалась ефективно, бо орендна плата прямо залежить від доходів орендаря;
2. використовувалась робоча сила місцевих жителів;
3. фермер проживав на території громади, беручи участь в її суспільному житті.

Звичайно, методології управління землею мають бути ретельно опрацьовані, створені компетентні державні контрольні органи, фермерське самоврядування. Але РѕСЃРЅРѕРІР° цих конструкцій С” базовий рівень самоврядування – громада, СЏРєР° отримує ресурсну, просторову спроможність управляти цією сферою.

Подолання корупції

Тезу РїСЂРѕ те, що якщо РЅРµ можеш подолати мафію, С—С— треба очолити, варто дещо модифікувати – якщо неможливо здолати корупцію РЅР° центральному СЂС–РІРЅС–, С—С— потрібно децентралізувати. Адже системну корупцію живить саме С—С— вертикальна інтегрованість, коли частина РїРѕР±РѕСЂС–РІ Р№РґРµ нагору РїРѕ адміністративній драбині. Децентралізація влади суттєво ослаблює цю вертикаль корупції. Насамперед тому, що система контролю Р·Р° діяльністю органів публічної влади виводиться Р· РїС–Рґ впливу тих самих органів влади, СЏРєС– контролюються. Запровадження формалізованого та постійного нагляду Р·Р° законністю актів органів місцевого самоврядування Р· Р±РѕРєСѓ місцевих державних адміністрацій дозволяє зменшити корупційні СЂРёР·РёРєРё РІ системі органів місцевого самоврядування. Оскільки РЅР° місцеве самоврядування передаються повноваження С– ресурси С– супроводжуючі С—С… корупційні СЂРёР·РёРєРё, то відпрацювання системи контролю Р·Р° діяльністю РћРњРЎ дозволить зменшити такі СЂРёР·РёРєРё.

Важче Р· подоланням корупції РІ системі виконавчої влади, зокрема, територіальних органів центральних органів виконавчої влади (РўРћ ЦОВВ). Але С– тут можна досягнути суттєвих СѓСЃРїС–С…С–РІ. РЇРє уже вказувалось, створення великих районів, дозволить привести мережу РўРћ ЦОВВ Сѓ відповідність РґРѕ адміністративно-територіального устрою. Дієвий контроль Р·Р° РўРћ ЦОВВ досягається тим, що місцева державна адміністрація (МДА) РЅРµ має повноважень управлінського характеру щодо таких територіальних органів, тобто С” РІ системі зворотного Р·РІ’СЏР·РєСѓ. Цим запропоноване рішення відрізняється РІС–Рґ французької схеми деконцентрованого управління, коли префекти департаментів та регіонів очолюють систему виконавчих органів РЅР° території, що ставить дуже РІРёСЃРѕРєС– РІРёРјРѕРіРё РґРѕ РѕСЃРѕР±Рё префекта.

Навіть попри те, що спектр повноважень місцевих державних адміністрацій буде суттєво менший від їхніх аналогів у Франції, посада керівника місцевої державної адміністрації залишатиметься ключовою, особливо в контексті його антикорупційної стійкості та захищеності. Тому слід зафіксувати вимоги як щодо статусу так і щодо самої особи:

• Спеціальний вишкіл
• Чітка регламентація РѕР±РѕРІ’СЏР·РєС–РІ
• Політична незаангажованість
• Ротація.

Забезпечення вказаних РІРёРјРѕРі вже розглядалось РІ вказаній вище авторській праці. Більш детально потрібно розглянути питання стійкості посади очільника МДА РґРѕ політичних впливів. Конституційна формула «СѓСЂСЏРґ РїСЂРѕРїРѕРЅСѓС” – Президент затверджує», дозволяє забезпечити таку незаангажованість через розтягнуту РІ часі схему РґРѕР±РѕСЂСѓ та призначення. Однак залишається зафіксована РІ статті 118 Конституції конструкція залежності голови МДА РІС–Рґ політичної орієнтації районної та обласної рад, СЏРєС– можуть висловити недовіру голові РІС–РґРїРѕРІС–РґРЅРѕ районної чи обласної державної адміністрації. Р’ частині контролю Р·Р° актами РћРњРЎ РІС–РґРїРѕРІС–РґРЅРёРј законопроектом пропонується, щоб СЂС–РІРЅС– СЃСѓР±’єктів та органів контролю були розведені, але РІСЃРµ РѕРґРЅРѕ фігура голови МДА залишається вразливою РґРѕ політичної РєРѕРЅ’юнктури, адже дуалізм влади – представництво держави та виконання функцій виконавчого органу місцевого самоврядування, - залишається РІ силі.

Ідеальним рішенням цієї проблеми було Р± внесення Р·РјС–РЅ РґРѕ Конституції, РґРµ кожний рівень місцевого самоврядування отримує можливість формувати власні виконавчі органи, Р° префект, СЏРєРёР№ замінює голову МДА залишається представником держави РЅР° території Р· контрольними та координаційними функціями. Однак очікувати вже відпрацьованих Р·РјС–РЅ РґРѕ Конституції РІ частині місцевого самоврядування РІ найближчому майбутньому було Р± дещо сміливо – для цього необхідно врегулювати РЅР° користь України Донбаську РєСЂРёР·Сѓ. РўРѕРјСѓ слід шукати інші шляхи формування системи, СЏРєР° Р± максимально близько відповідала передбаченій конституційними змінами. РўРѕРґС– Р№ саме С—С… впровадження Р±СѓРґРµ легше сприйматись С– народними обранцями С– суспільством.

Р† хоча РЅРѕСЂРјРё Конституції, здавалося Р± РЅРµ залишають маневру для виведення посади голови МДА Р·-РїС–Рґ дамоклового меча РІС–РґРїРѕРІС–РґРЅРѕС— ради, однак перебіг реалізації реформи такі можливості відкриває. Так, створені громади, СЏРєС– повністю покривають територію РІС–РґРїРѕРІС–РґРЅРѕРіРѕ району РїРѕ-суті, забирають представницькі повноваження Сѓ районних рад та функції С—С… виконавчих органів – Сѓ районних державних адміністрацій (РДА). Сенс існування районної ради РІ цьому випадку втрачається, Р° РѕС‚ РІ РДА залишаються державні функції.

Стаття 133 Конституції передбачає, що райони та області, СЏРє складові адміністративно-територіального устрою, мають існувати. Стаття 118 РѕСЃРЅРѕРІРЅРѕРіРѕ закону передбачає, що РЅР° цих СЂС–РІРЅСЏС… створюються РІС–РґРїРѕРІС–РґРЅРѕ районні та обласні державні адміністрації. Таким чином, державна вертикаль чітко визначена. Рђ РѕС‚ РЅРѕСЂРјРё частини третьої статті 140, СЏРєС– констатують, що «РѕСЂРіР°РЅР°РјРё місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад СЃС–Р», селищ та РјС–СЃС‚ С” районні та обласні ради» слід розглянути більш детально. Первинним СЃСѓР±’єктом місцевого самоврядування С” територіальна громада, представляє СЏРєСѓ сільська, селищна, РјС–СЃСЊРєР° ради. Районна та обласна ради Р·’являються тоді, коли виникає потреба представляти С—С… спільні інтереси. Рђ Сѓ випаду, якщо таких спільних інтересів немає, то С– потреби Сѓ формуванні РІС–РґРїРѕРІС–РґРЅРёС… рад немає. Щодо обласних рад, то головна сфера С—С… повноважень – забезпечення сталого розвитку регіону, зменшення територіальних диспропорцій, тому доцільність С—С… існування РЅРµ ставиться РїС–Рґ СЃСѓРјРЅС–РІ. Рђ РѕС‚ районна ланка РЅРµ має таких очевидних підстав. РќС– СЃСЊРѕРіРѕРґРЅС–, РЅС– Сѓ випадку формування субрегіонального СЂС–РІРЅСЏ. Можна говорити РїСЂРѕ надання послуг РѕС…РѕСЂРѕРЅРё Р·РґРѕСЂРѕРІ’СЏ вторинного СЂС–РІРЅСЏ чи спеціалізованих освітніх послуг, однак РІ цьому випадку систему координації зусиль РћРњРЎ базового СЂС–РІРЅСЏ можна організувати РІ інший СЃРїРѕСЃС–Р± – без створення окремих представницьких органів. Таким чином, слід очікувати, що районні ради РЅР° наступних місцевих виборах формуватися РЅРµ будуть. Що дозволить вивести голів РДА Р·-РїС–Рґ політичної парасольки місцевих депутатів С– зробити С—С… реально неупередженими Сѓ СЃРІРѕС—Р№ діяльності. Якщо Р¶ врахувати, що районні державні адміністрації візьмуть РЅР° себе левову долю регулювання та координації питань державного управління, виведення С—С… Р·-РїС–Рґ «РѕРїС–РєРё» районних рад суттєво покращить антикорупційну стійкість системи організації територіальної влади.

Слід також враховувати, що районні державні адміністрації отримують СЃРІРѕС— ексклюзивні повноваження, РїСЂРё виконанні СЏРєРёС… РІРѕРЅРё будуть підпорядковані безпосередньо Кабінету Міністрів. Р’ СЃРІРѕСЋ чергу обласна державна адміністрація матиме СЃРІРѕС— повноваження С– РїРѕ відношенню РґРѕ районної матиме тільки моніторингові функції. Хоча Р·РІС–СЃРЅРѕ конституційне повноваження голів ОДА скасовувати акти голів РДА залишається, однак це розглядатиметься СЏРє крайній захід. 

Планування території

РћСЃРЅРѕРІРЅРёРј планувальним документом, СЏРєРёР№ РІРёРЅРёРєРЅРµ внаслідок створення громад, стане план території громади. Впровадження цієї документації дозволить повністю охопити територію України планувальною документацією, РїСЂРёРІ’язаною РґРѕ топооснови. Це дозволить істотно переглянути значення Генеральних планів, СЏРєС– стають вторинними документами, що описують РІ тривимірному просторі планування РјС–СЃС‚. Щодо невеликих поселень, то С—С… можна описати Р·Р° РґРѕРїРѕРјРѕРіРѕСЋ детального плану. Це істотно знизить вартість виготовлення містобудівної документації.

Хоча план території громади С– затверджується радою громади, однак РІС–РЅ має пройти державну експертизу РЅР° предмет врахування державних інтересів та регіональних схем планування, інших РІРёРјРѕРі законодавства. Р—РјС–РЅР° цільового призначення земель, СЏРєС– С” складовою плану території громади здійснюється радою громади, однак Р·РЅРѕРІСѓ Р¶ таки після погодження Р· органом, СЏРєРёР№ Р·РґС–Р№СЃРЅСЋС” державну експертизу. Таким чином забезпечується антикорупційна стійкість Р· РѕРґРЅРѕРіРѕ Р±РѕРєСѓ С– оперативність РІ реагуванні РЅР° запити економічних агентів – Р· іншого.

Освіта

РћРґРЅР° Р· РІРёРјРѕРі формування стійкого адміністративно-територіального устрою – забезпечення однорідності, тобто порівняльності адміністративно-територіальних одиниць. Це дозволяє застосувати метод модельних адміністративно-територіальних одиниць РїСЂРё розрахунку нормативів бюджетної забезпеченості та типових схем організації надання соціальних послуг. Для потреб освіти це особливо актуально, оскільки коректно вибрана модель організації освіти дозволяє РЅРµ тільки обрахувати обґрунтовану потребу Сѓ коштах, але Р№ визначити оптимальну організацію навчання для отримання кращих результатів, РѕСЃРЅРѕРІРЅРёРј індикатором СЏРєРёС… С” Р—РќРћ.

Формування субрегіонального СЂС–РІРЅСЏ відкриває перспектив Сѓ вирішенні проблеми професійної орієнтації РІРёРїСѓСЃРєРЅРёРєС–РІ шкіл. Можна Р±СѓРґРµ говорити РїСЂРѕ створення С‚.Р· повітових шкіл (визначення дано заступником Міністра освіти Павлом Хобзеєм) – ліцеїв, коледжів для учнів старших класів паралельно Р· професійно-технічними училищами. Якщо Р±СѓРґРµ прийнято рішення РїСЂРѕ РЅРµ створення районних рад, СЏРє представницького органу РЅР° субрегіональному СЂС–РІРЅС–, то питання управління такими учбовими закладами можна Р±СѓРґРµ вирішити через утворення дорадчого органу повітової шкільної ради (назва СѓРјРѕРІРЅР°). Принцип створення такої ради аналогічний принципу формування госпітальних рад.

РћС…РѕСЂРѕРЅР° Р·РґРѕСЂРѕРІ’СЏ

Реформування РѕС…РѕСЂРѕРЅРё Р·РґРѕСЂРѕРІ’СЏ виходить РЅР° РґРІР° принципово СЂС–Р·РЅРёС… рішення – страхова чи бюджетна медицина. Якщо врахувати,  що РІ Україні лише половина коштів РІ цій сфері витрачається Р·Р° рахунок бюджету, то політичні та соціальні СЂРёР·РёРєРё прийняття рішення РїСЂРѕ шляхи реформування медицини С” колосальними. Адже очікування людей РІС–Рґ реформи далеко РЅРµ відповідають задекларованим реформаторами постулату: гроші С” тільки для соціального пакету послуг. Вже РЅР° цій стадії одразу Р№РґРµ апелювання опонентів РґРѕ конституційної РЅРѕСЂРјРё РїСЂРѕ безплатність медицини, РЅРµ кажучи вже РїСЂРѕ те, що вбивча для загалом роздутої мережі закладів теза РїСЂРѕ те, «С‰Рѕ гроші йдуть Р·Р° пацієнтом» РЅРµ збільшує коло прихильників.

Якщо приведення ресурсів РґРѕ Р·РѕР±РѕРІ’язань покладено РЅР° страхові компанії, то копітка робота РїРѕ «РїР°С†РёС„ікації» пацієнтів здійснюється приватним сектором – жорстко С– РЅР° користь капіталу. Зате держава виводиться Р· РїС–Рґ соціального удару, відбиваючи особливо активні соціальні протуберанці дотаціями страховим кампаніям «РЅР° особливі програми».

Якщо Р¶ прийнято рішення РїСЂРѕ розвиток бюджетної медицини, то соціальні та політичні СЂРёР·РёРєРё бере РЅР° себе той орган, СЏРєРёР№ фінансує та приймає адміністративні рішення. РўРѕРјСѓ ідея концентрації коштів РІ єдиній агенції С” наперед смертельною для СѓСЂСЏРґСѓ – незбалансованість ресурсів та Р·РѕР±РѕРІ’язань РЅРµ залишає шансів для політичних маневрів.

Рђ РѕС‚ децентралізація дає шляхи СЂРѕР·РІ’язання проблем медицини через реалізацію принципу розчленування проблеми РЅР° окремі складові, СЏРєС– можуть бути вирішені СЂС–Р·РЅРёРјРё інструментами. Децентралізація влади дозволяє здійснити такі операції навіть РІ такій чутливій сфері, СЏРє медицина.

Медичні послуги прийнято розділяти РЅР° чотири категорії – первинна, вторинна, третинна С– клінічна РґРѕРїРѕРјРѕРіР°. Останнім часом деякі фахівці вважають, що високоспеціалізована медична РґРѕРїРѕРјРѕРіР° відноситься

За матеріалами decentralization.gov.ua