Анатолій Ткачук
Директор з питань науки та розвитку Інституту громадянського суспільства

1. УКРАЇНА, ЯК ЄВРОПА: ЗГУРТОВАНІСТЬ, ЯК ПРОТ�ВАГА РОЗПАДУ

Європейський РЎРѕСЋР·, РґРѕ СЏРєРѕРіРѕ прагне Україна, дуже СЂС–Р·РЅРёР№. РћРґРЅС– країни дуже розвинуті та багаті, інші мають проблеми Р· розвитком. Р’ РѕРґРЅРёС… традиційна демократія С” гарантією прав людини С– збалансованого розвитку, Сѓ інших – можливість прийти РґРѕ влади РЅРµ надто демократично орієнтованих правителів. РџРѕРїСЂРё це ЄС дбає РїСЂРѕ РІСЃС–С…. Багатші діляться Р· біднішими, РЅРµ тільки грошима, але Р№ РґРѕСЃРІС–РґРѕРј та СѓРјС–РЅРЅСЏРјРё. Масштаб ЄС РґС–Р№СЃРЅРѕ вражаючий. Але С– Сѓ багатьох європейських країнах С” СЃРІРѕС— маленькі "Данії" С– маленькі "Албанії", СЏРєС– потребують уваги своєї столиці, С– інструментарій ЄС спрямовується С– РЅР° ці особливі регіони окремих країн. Європа присутня РІСЃСЋРґРё С– згуртованість Європи, СЏРєР° була двічі розколена світовими війнами, десятками локальних конфліктів С” пріоритетом номер РѕРґРёРЅ для ЄС.

Згуртованість для України є не просто пріоритетом, це фактор нашого виживання, як держави. Або ми забезпечуємо згуртованість українського простору і розвиваємось, або нас таки дорвуть на шматки.

Протягом усіх років незалежності українська влада до весни 2014 року так і не усвідомлювала, що Україна знаходиться в зоні ризику розриву її суверенної території. Регіони України, які формувались у складі різних держав, які по різному сформували свій етнічний склад у роки СССР, які по різному урбанізовані, які відрізняються один від одного мовними та ментально історичними ознаками, можуть, за активного зовнішнього втручання, перетворитись у загрозу, як для держави в цілому, так і для самого регіону. 23 роки незалежності не сформували єдиний український простір, вакуум заповнила Московія і ми втратили Крим і частину Донбасу (принаймні на середньострокову перспективу).

Надзавдання сучасного часу – творення згуртованої України, формування єдиного загальноукраїнського економічного, політичного, РјРѕРІРЅРѕРіРѕ, культурного, освітнього, інформаційного простору РІ межах усієї України.

2. УКРАЇНА ФОРМУЄ СВОЮ МОДЕРНОВУ ДЕРЖАВНУ РЕГІОНАЛЬНУ ПОЛІТ�КУ (перші результати та нові проблеми)

Сьогодні ключовим документом, що визначає державну регіональну політику на середньостроковий період є Державна стратегія регіонального розвитку України до 2020 року від 6 серпня 2014 року №385 (далі ДСРР-2020).

На жаль, цей фундаментальний документ досі не зайняв ключового місця в ієрархії стратегічних документів України і про нього рідко згадують, плануючи нові реформи чи ухвалюючи нові стратегії, концепції та закони.

Розвиток та єдність, орієнтовані РЅР° людину – РѕСЃРЅРѕРІРЅР° ідея сучасної державної регіональної політики РІ Україні (ДСРР-2020).

Варто знову згадати основні новели ДСРР-2020, які є вкрай важливими для формування політик в різних сферах, виходячи із благородної мети, яка коротко може бути викладена таким чином:

1. 1. Інтегрований підхід до формування і реалізації державної регіональної політики, який поєднує такі складові:
   • секторальну (галузеву) – підвищення СЂС–РІРЅСЏ конкурентоспроможності регіонів…, забезпечення ефективної спеціалізації регіонів Р· пріоритетним використанням власного ресурсного потенціалу; (РІ ЄС зараз говорять РїСЂРѕ "СЂРѕР·СѓРјРЅСѓ спеціалізацію");
   • територіальну (просторову) – досягнення СЂС–РІРЅРѕРјС–СЂРЅРѕРіРѕ та збалансованого розвитку територій,… забезпечення соціально-економічної єдності С– рівномірності розвитку регіонів Р· метою створення СЂС–РІРЅРёС… СѓРјРѕРІ для розвитку людини;
   • управлінську – застосування єдиних РїС–РґС…РѕРґС–РІ РґРѕ формування С– реалізації політики регіонального розвитку, створення єдиної системи стратегічного планування та прогнозування розвитку держави С– регіонів, оптимізація системи територіальної організації влади.
2. Єдність – зменшення соціально-економічних диспропорцій РјС–Р¶ окремими регіонами, забезпечення просторової, політичної, економічної, соціальної, гуманітарної цілісності України.
   Чи не вперше в історії України в 2017 році за рахунок бюджетної підтримки ЄС на регіональний розвиток може бути запущено кілька загальнонаціональних програм, що спрямовані на досягнення єдності українського простору.
3. Відмова від патерналізму у форматі держава-регіон, перехід до формування постійно відтворювальної внутрішньої (ендогенної) бази розвитку регіонів в умовах відкритої економіки.
   Бюджетна децентралізація, проведена в грудні 2014 року, суттєво перерозподілила кошти на громади і регіони, які отримали можливості фінансувати свої проекти розвитку. Закріплення 10% податку на прибуток підприємств на рівні регіону створює зацікавленість у розвитку регіональної економіки. Регіони отримали можливості формувати свої стратегії розвитку та отримувати фінансування з державного і місцевих бюджетів.]
4. Координація дій. Горизонтальна координація дій органів державної влади, які мають вплив на регіональний розвиток, запровадження багаторівневого вертикального управління, що має сприяти синхронізації дій центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування у сфері регіонального та місцевого розвитку.
   Законодавчо така координація випливає С–Р· повноважень Мінрегіону, СЏРє органу, що має координувати діяльність інших ЦОВВ Сѓ сфері регіонального розвитку, Р° також через СЂРѕР·СЂРѕР±РєСѓ регіональних стратегій розвитку, СЏРєС– мають відповідати ДСРР, методика СЂРѕР·СЂРѕР±РєРё регіональних стратегій передбачає максимальну участь СЂС–Р·РЅРёС… СЃСѓР±‘єктів регіонального розвитку. РќР° нинішній час питання координації РЅР° РІСЃС–С… СЂС–РІРЅСЏС… залишається РЅРµ вирішеним.
5. Відповідальні кадри. Підготовка висококваліфікованих кадрів у відповідних центральних та місцевих органах виконавчої влади, які мають знання та навички щодо розроблення та реалізації проектів регіонального розвитку.
   РќР° жаль, система підготовки та перепідготовки кадрів для сфери регіонального розвитку С– взагалі для органів місцевого самоврядування та депутатів місцевих рад так С– РЅРµ створена. Раніше ухвалені Сѓ 2008–2009 роках документи Р· цих питань залишились РЅРµ виконаними. Проекти, СЏРєС– подаються РЅР° ДФРР показують дуже РЅРёР·СЊРєСѓ кваліфікацію С—С… авторів.
6. Фінансування за правилами. Запровадження фінансування ДРП та проектів регіонального розвитку на середньостроковій основі має узгоджуватися з пріоритетами ДРП, концентруватися на ключових проектах, що забезпечують удосконалення інфраструктури для економічного зростання.
   Створення ДФРР має ключову роль для формування передбачуваного та прозорого фінансування проектів регіонів. Проте, ще жодного року не було виконано вимогу статті 24-1 Бюджетного кодексу України щодо розміру ДФРР у 1% бюджету. До того ж регіони так і не змогли формувати розвиткові проекти для фінансування з ДФРР, а рішення про фінансування проектів з регіонів, які не відповідають викладеному вище принципу та вимогам статті 24-1 все одно приймалось.
7. Ключова роль міст. Поширення позитивних процесів розвитку міст на інші території, розвиток сільської місцевості.
   Роль РјС–СЃС‚ Сѓ розвиткові регіонів та територій СЂС–Р·РєРѕ зросла Сѓ процесі децентралізації, особливо Сѓ РѕР±‘єднаних громадах, СЏРєС– утворені навколо РјС–СЃС‚. РЈ таких випадках, міста РґС–Р№СЃРЅРѕ поширили СЃРІРѕС— впливи РЅР° сільські території, можливості СЏРєРёС… суттєво зросли. РџРѕСЂСЏРґ Р· цим намітилась тенденція, коли РІ регіонах стали блокувати утворення РћРўР“ навколо РјС–СЃС‚, консервувати сільські території РїРѕР·Р° впливом РјС–СЃС‚, що суперечить ідеології ДСРР С– європейській практиці.

3. РОЗВ�ТОК РЕГІОНІВ

Коли РјРё СЃСЊРѕРіРѕРґРЅС– РіРѕРІРѕСЂРёРјРѕ РїСЂРѕ розвиток регіонів, то тут варто розуміти, що Європейський РЎРѕСЋР· перейшов РґРѕ РЅРѕРІРѕРіРѕ СЂРѕР·СѓРјС–РЅРЅСЏ розвитку – стале зростання, СЏРєРµ поєднує Сѓ СЃРѕР±С–:

Розумне зростання:

Дослідження та інновації; Інформування та передача технологій; Конкурентоспроможне мале і середнє підприємництво.

Стабільне зростання:

Перехід до низько-вуглецевої економіки; Адаптація до зміни клімату, запобігання та управління ризиками; Захист довкілля і ефективне використання ресурсів; Стабільний транспорт та усунення вузьких місць у мережевих індустріях.

Інклюзивне зростання:

Зайнятість та підтримка трудової мобільності; Соціальна інтеграція та боротьба з бідністю; Освіта, навички і навчання протягом життя; Інституційне будівництво та ефективна публічна адміністрація.

Українські регіони, плануючи свій розвиток, мали б враховувати такі загальноєвропейські тренди у своїх стратегіях розвитку та готувати відповідні проекти регіонального розвитку для отримання фінансування з Державного фонду регіонального розвитку (ДФРР).

4. ДЕРЖАВН�Й ФОНД РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВ�ТКУ

ДФРР є важливою складовою модернової державної регіональної політики. Він запроваджувався, як:

1. механізм поборювання лобізму та корупції при розподілі коштів з державного бюджету на регіональний розвиток;
   Розподіл коштів між регіонами відбувається не за принципом лояльності, а за формулою.
2. можливість середньострокового планування розвитку;
   У 2015-16 роках розмір ДФРР 3 млрд грн, це хоча й менше 1% загального фонду ДБУ, але дає змогу регіонам відбирати проекти на фінансування з ДФРР під гарантований мінімум фінансування. Проте, не всі області виявились готовими до подання проектів!
3. спосіб фінансування проектів регіонального розвитку, що відповідають регіональним стратегіям розвитку і дають змогу досягати визначених у стратегіях операційних та стратегічних цілей;
   Більшість проектів, які подаються на фінансування з ДФРР є досить дрібними, які не випливають із стратегії розвитку області і навряд чи мають вплив на зростання регіону.
   Приклад проекту "регіонального розвитку" 1 (типовий): Закарпаття, проект 005567-Р—Рљ 2016-2016 Капітальний ремонт ділянки вулиці РІС–Рґ Р±СѓРґ. в„– 128 РґРѕ Р±СѓРґ. в„– 255 РІ СЃ. РЎСѓСЃРєРѕРІРѕ. Коштів С–Р· ДФРР – 461 тис. РіСЂРЅ. Для переконливості РІ необхідності такого проекту РЅР° сайті Мінрегіону С” навіть фото цієї вулиці.
   Приклад проекту регіонального розвитку 2 (нетиповий): РЎСѓРјСЃСЊРєР° область. Проект 006251-РЎРЈ 2016-2016 Будівництво інженерних мереж водопостачання та водовідведення (РґРѕ промислового парку "Тростянець") Рј. Тростянець – 3 млн РіСЂРЅ Р· ДФРР
4. стимул до формування навичок написання проектів розвитку на перспективу (у випадку долучення України до фондів ЄС).
   Р—Р° невеликим винятком С–Р· регіонів надходять вкрай концептуально слабкі проекти, СЏРєС– традиційно зорієнтовані РЅР° ремонти РѕР±’єктів соціальної сфери, частково РЅР° будівництво РЅРѕРІРёС… РѕР±’єктів бюджетних установ. Автори проектів Р· регіонів, регіональні РєРѕРјС–СЃС–С— так С– залишились Сѓ вчорашньому РґРЅС– С– РЅРµ переорієнтувались РЅР° вирішення завдань розвитку регіонів Р·Р° державні кошти. РќР° поточні ремонти мають використовуватись РІ РѕСЃРЅРѕРІРЅРѕРјСѓ кошти місцевих бюджетів, СЏРєС– суттєво зросли РІ наслідок бюджетної децентралізації.

5. ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ, ЯК НОВІ МОЖЛ�ВОСТІ ДЛЯ ЗГУРТОВАНОСТІ УКРАЇН�

До початку творення РѕР±’єднаних територіальних громад, бюджетної децентралізації та запровадження формульного РїС–РґС…РѕРґСѓ РґРѕ розподілу коштів Державного бюджету України РјС–Р¶ регіонами, РјРё мали систему, СЏРєР° породжувала регіональний егоїзм. Велика кількість СЃСѓР±’єктів базового СЂС–РІРЅСЏ чекали субвенцій, СЏРєС– проходили через область С– район, відчуття державної підтримки РїСЂРё цьому втрачалось. Вирівнювання РїРѕ видатках створювало ілюзію для РѕРґРЅРёС…, більш економічно спроможних, що С—С… оббирає держава, Р° РІ інших, бідніших, існувало відчуття образи РЅР° державу, що С—Рј замало дають.

Все це розмивало роль держави, як єдиного цементуючого організму, стимулювало відцентрові рухи, які до того ж отримували додаткове живлення з Кремля.

Починаючи з 2015 року, Україна створила чотири потужних фінансових інструмента згуртованості державного простору:

• вирівнювання РїРѕ доходах, що виглядає справедливим;
• фінансування регіонального розвитку РЅР° РѕСЃРЅРѕРІС– формули;
• субвенція РЅР° розвиток інфраструктури РћРўР“;
• збільшення кількості місцевих бюджетів, що перейшли РЅР° РїСЂСЏРјС– РІС–РґРЅРѕСЃРёРЅРё Р· бюджетом державним.

ОТГ, які утворились з не досить інтегрованих між собою сільрад, отримали таку ж саму проблему власної згуртованості, як і Україна, і тепер на місцевому рівні мають здійснювати кроки на творення своєї нової згуртованої громади, нової місцевої ідентичності, що також зменшує вплив регіональної політичної еліти.

Більшість стратегічних планів ОТГ містять такий пріоритет, як інтеграція громади.

Перехід ОТГ до розуміння необхідності стратегічного планування свого розвитку із розрахунком на кошти ДФРР дає змогу сподіватись на більш швидке опанування проектними підходами більшої кількості спеціалістів, що стимулюватиме конкуренцію, а відтак покращуватиме якість проектів.

6. В�КЛ�К� ДЛЯ НОВОЇ ДРП СЬОГОДНІ

До традиційних викликів державної регіональної політики до ухвалення ДСРР-2020 та Закону "Про засади державної регіональної політики" додались нові.

РћРґРёРЅ Р· РЅРёС… зовнішній глобальний та РѕР±’єктивний – агресія Р· Р±РѕРєСѓ Р РѕСЃС–С— РЅР° фоні радикалізації суспільних настроїв Сѓ світі, інший наш внутрішній, український СЃСѓР±‘єктивний – РЅРµ готовність реалізовувати РЅРѕРІСѓ державну регіональну політику, визначену згаданими нормативними документами та РЅРµ виконання РїСЂРёРїРёСЃС–РІ цих документів.

Приклад: Планом пріоритетних дій Уряду на 2016 рік передбачалось в третьому кварталі поточного року забезпечити "збільшення державного фонду регіонального розвитку до 1,5 відсотка прогнозного обсягу доходів загального фонду Державного бюджету України на відповідний рік, з яких 0,5 відсотка буде витрачатись на реалізацію програм та проектів, що відповідають державним цілям регіональної політики." (Розпорядження № 418-р від 27 травня 2016 р.)

Цей пункт плану залишився не виконаним. Натомість проектом закону №5131 від 15.09.2016 "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України" внесеного Урядом не збільшується розмір ДФРР, а допускається можливість переведення його до категорії "спецфонду", тобто негарантованого фінансування. Це зруйнує передбачуваність фінансування, поверне ручний режим розподілу коштів між регіонами та втрати коштів від бюджетної підтримки регіонального розвитку з боку Європейського Союзу.

7. ЗАВДАННЯ НА МАЙБУТНІЙ ПЕРІОД

Не робити кроків назад.

Збільшити ДФРР РґРѕ 1,5% загального фонду ДБУ, РїСЂРё цьому РѕРґРЅСѓ третину фонду спрямувати РЅР° проекти, що формують "згуртовану" Україну – творять єдиний український простір РІ межах суверенної території держави.

Запровадити програми, що сприяють формуванню єдиного українського простору уже в 2017 році, визначити пріоритетами міжрегіональне співробітництво та міжрегіональні проекти, що зшивають Україну.

Фінансувати з ДФРР винятково проекти, які випливають із регіональної стратегії, мають довготривалий вплив на розвиток регіону і вартість яких складає не менше 1,5 млн грн.

Кошти, які регіон не використає через відсутність проектів, мають переходити на наступний рік і перерозподілятись серед усіх інших регіонів за формулою.

Запровадити ідентифікацію СѓСЃС–С… РѕР±’єктів, що створені/реконструйовані Р·Р° рахунок коштів Державного бюджету України, аби було РІРёРґРЅРѕ роль держави.

Здійснити моніторинг виконання регіональних стратегій розвитку для їх можливого коригування чи визначення причин не реалізації.

Запровадити конкурс на кращий проект регіонального розвитку, передбачивши при цьому надання додаткових коштів переможцю.

Провести інвентаризацію нормативно-правових актів, що стосуються регіонального розвитку для їх гармонізації.

Європа – Україна – регіон – громада – людина – громада – регіон – Україна – Європа.
Від Європи до людини і від людини до Європи. Вічне коло зростання.

Cтаття опублікована у віснику РЕГІОНЕТ "Стратегія розвитку" №1.