Всеукраїнська мережа фахівців і практиків
з регіонального та місцевого розвитку

Послуги в регіонах

Вибір редакції

Як пройти відбір та стати учасником мережі РЕГІОНЕТ

Читати повністю

Короткі рекомендації про те, як взяти участь у відборі до РЕГІОНЕТ і стати учасником мережі

Матеріали базового навчання - відтепер у вільному доступі!

Читати повністю

Матеріали базового навчання для кандидатів на участь у РЕГІОНЕТ викладено на порталі мережі у вільному доступі

Відеозаписи заходів РЕГІОНЕТ та партнерів мережі

Читати повністю

Відеозаписи, зроблені мережею РЕГІОНЕТ: власні заходи та заходи партнерів мережі

Партнери

 
 
  • УАРОР

    Українська асоціація районних та обласних рад

  • АМУ

    Асоціація міст України

  • ВАССР

    Всеукраїнська асоціація сільських та селищних рад

  • Мінрегіон

    Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства

  • komsamovr

    Секретаріат Комітету з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування Верховної Ради України

  • www.narda.org.ua

    Асоціація агенцій регіонального розвитку України

  • www.coe.kiev.ua

    Офіс Ради Європи в Україні

  • DESPRO

    Швейцарсько-український проект «Підтримка децентралізації в Україні» DESPRO

  • ІГС

    Інститут громадянського суспільства

  • АММУ

    Асоціація малих міст України

  • НАДУ

    Національна академія державного управління при Президентові України

  • Відродження

    Програмна ініціатива «Демократична практика» Міжнародного фонду «Відродження»

  • УНЦПД

    Український незалежний центр політичних досліджень

  • ЦППР

    Центр політико-правових реформ

  • Мережа центрів

    Громадська спілка "Мережа Центрів правової інформації та консультацій"

  • НАСДСУ

    Національна асоціація сільськогосподарських дорадчих служб України

  • Ресурсний центр

    Центр управління знаннями «Ресурсний центр зі сталого місцевого розвитку»

Роботи-дояри з’явилися на Вільшанській молочній фермі в Харківській області

29.10.2018

Перебуваючи на Дворічанщині, голова обласної ради Сергій Чернов завітав до села Вільшана та приватного сільськогосподарського підприємства "Вільшанське", аби наочно ознайомитися із новим сучасним обладнанням для утримання та обслуговування тварин.

На найбільшій молочній фермі району Сергій Чернов поспілкувався із генеральним директором сільськогосподарського підприємства "Вільшанське" Віктором Лебединським та оглянув нове сучасне обладнання молочного комплексу – робототехніку німецької компанії "GEA", що є одною зі світових лідерів технологічних рішень для харчової промисловості.

За словами Віктора Лебединського в господарстві утримується 1 432 голів великої рогатої худоби, в тому числі 500 корів. Для їх утримання встановлено два доїльні моноблоки, потужністю 60 голів кожний.

"Підприємство входить в першу п’ятірку господарств області, які спеціалізуються на виробництві молока, по продуктивності дійної череди, яка за січень та вересень цього року в середньому у нас склала 7 695 кг на одну корову", – говорить Віктор Лебединський.

Він зазначив, що високі надої молока було отримано завдяки впровадженню нової високоефективної технології – безприв’язне утримання корів та доїння в доїльному залі із застосуванням сучасних комп’ютерних технологій. Фахівці господарства підтверджують, що дана технологія утримання створює більш комфортні умови для корів.

"Продуктивність корови напряму залежить від того, наскільки комфортні умови для неї створені, від можливості їй самій вибирати, коли доїтися, коли їсти і пити, – говорить головний зоотехнік Тетяна Бугай. – Два доїльні моноблоки працюють 24 години на добу з двома невеличкими зупинками на генеральне промивання системи. З огляду на це, тварини йдуть на доїння тоді, коли в них виникає природне бажання віддати молоко та одночасно підгодуватися концентратами".

Слід підкреслити, що до кормового столу і напувалок корова може підійти тільки через доїльні моноблоки, які унеможливлюють, як при механічному доїнні, небезпеку її недодоїти чи передоїти.

Сама доїльна установка складається з доїльного апарата, датчика положення частки виміні, руки-робота для автоматичного під’єднання та від’єднання чаші доїльного апарата, а також селективних дверей, які контролюють пересування тварин.

"Інноваційним ядром системи – є рука-робот в поєднанні з відповідними датчиками та органами керування, які забезпечують якість роботи високого рівня, даючи можливість швидше виявити і вилікувати хворих на мастит корів. Адже система аналізує молоко кожної чверті виміні, запам’ятовує показники кожної доїльної сесії", – зазначив Віктор Лебединський.

Використання комп’ютерного управління, переконаний голова обласної ради Сергій Чернов, дає змогу не лише збирати більш детальнішу інформацію про худобу: "Впровадження такої системи дає фермеру можливість по кожній окремій корові завчасно бачити зміни в стані її здоров’я та вчасно вживати відповідних заходів, тим самим забезпечуючи 100% збереження поголів’я великої рогатої худоби".

Крім того, Сергій Чернов вважає, що додаткова цінність системи полягає в повному виключенні контакту молока з зовнішнім середовищем, забезпечуючи таким чином його відмінну якість.

"Сучасні інноваційні технології у молочне скотарство Харківщини йдуть дуже повільно, попри наявну їх перевагу та нові перспективи, що відкриваються перед галуззю. Але за впровадженням роботизованих технологій доїння корів – майбутнє, яке насамперед, значно полегшає важку і кропітку працю тваринників на підприємстві та підвищить загальну рентабельність молочної ферми шляхом використання нових інструментів прийняття рішень і технологій автоматизації", – підсумував очільник обласної ради.

За матеріалами oblrada.kharkov.ua