Євген Серединін
Генеральний директор ТОВ «ЕСОММ СО»

Валентин Липський
Консультант генерального директора ТОВ «ЕСОММ СО» з питань геодезії та картографії, к. т. н., доцент

Роман Філозоф
Аналітик ГІС, ТОВ «ЕСОММ СО», к. геогр. н.

Адміністративна реформа стала дуже резонансною темою в сучасному українському суспільстві. Поступово відбувається утворення об’єднаних територіальних громад (ОТГ), на реформу покладають значні сподівання. Та в той же час лишається чимало питань щодо того, як саме вона має бути втілена: Якими шляхами? За рахунок яких саме кроків та ініціатив на місцях? Що допоможе підвищити ефективність управління територією? – Адже саме це є головною метою проведення реформи. Одним з механізмів досягнення поставлених цілей є впровадження геоінформаційних технологій. В даній статті розглянемо детальніше можливості та переваги їх застосування.

Якщо бути точнішим, то мова йде про розробку та активне використання геоінформаційних систем (ГІС). Під поняттям ГІС мається на увазі система, що забезпечує збір, зберігання, аналіз та обробку інформації, в тому числі такої, що має просторовий характер. Наведемо прості приклади. Для об’єднаної громади важливим аспектом є наявність в її складі необхідних ресурсів (земельних, водних та інших), достатньої кількості робочих місць, належної інфраструктури – медичної, освітньої, транспортної, інженерної тощо. Тобто об’єднання відбувається за принципом доступності до ресурсів та соціальних благ. Але для нас важливо відмітити, що вони мають певний територіальний розподіл, формуючи певні осередки (кластери), які і визначають в деякій мірі межі ОТГ. Після утворення громади постає питання про можливості її розвитку. Які ресурси є в її розпорядженні і де саме вони знаходяться, які потреби в об’єктах інфраструктури, за рахунок чого можливо забезпечити підвищення рівня життя громадян у даній ОТГ? Допомогти знайти відповіді на всі ці та багато інших питань здатна геоінформаційна система.

Як це працює? ГІС є інформаційно-аналітичною системою, що має в основі базу даних та засоби картографічної візуалізації. Найпростішим способом її використання є візуальний аналіз, тобто співставлення різних об’єктів на одній території з метою виявлення взаємозалежностей між ними. Це можуть бути дані про природні ресурси, об’єкти промисловості або транспорту, екологічні або будівельні обмеження, інформація про землевласників і характер використання земель, демографічні та соціологічні дані, нарешті – матеріали містобудівної документації. За допомогою такого аналізу можна визначити доцільність створення нового підприємства, відкриття лікарні або школи, внесення таких змін до плану розвитку території, які принесуть найбільший ефект. Іншим прикладом застосування ГІС є управління активами громади та сприяння введенню електронного документообігу. Чи можливо зберігати паспорти земельних ділянок або окремих об’єктів в єдиній системі, проводити оцінку земель або мінімізувати витрати, забезпечити видачу кадастрових довідок або дозволів різного роду? – Так, це може бути вирішено в геоінформаційному середовищі. Крім того, ГІС – це можливість організувати обмін даними між різними службами та структурами, надати доступ до відкритих даних громадянам, шляхом відображення їх на веб-порталі, залучити громаду до активної участі завдяки побудові системи зворотнього зв’язку, забезпечивши таким чином отримання оперативної інформації щодо інцидентів та потреб громади.

На сьогоднішній день, на жаль, геоінформаційний ринок в Україні не надто розвинений. Це інноваційний напрям, який все ще набуває популярності, в той час, як у розвинених країнах він повсякчас застосовується у найрізноманітніших сферах. Таке становище спричинене в першу чергу двома факторами: недостатньою поінформованістю суспільства про можливості та переваги ГІС, а також відсутністю коштів для впровадження подібних систем на тлі поточної економічної ситуації в країні. І якщо вирішення першої перепони – це лише питання часу, то друга ховає в собі підводні камені, які не одразу помітні.

Зокрема, трапляються випадки, коли впровадження інноваційних систем стикається з опором виконавців на місцях через відсутність необхідних кадрів або небажання старих кадрів вивчати нові технології. Очевидно, що повернення інвестицій напряму залежить від ефективності використання системи. Важливою є також наявність необхідних даних – просторових, статистичних, описових – які й формують інформаційну базу, здатну до забезпечення підтримки прийняття рішень. А збір даних – це і політична воля керівників на місцях, і додаткові зусилля.

Трапляється, що через брак коштів приймається рішення на користь застосування неліцензованих Open Source програмних продуктів. На перший погляд подібний вибір допомагає усунути перешкоди фінансового характеру, але безкоштовний сир, як відомо, буває тільки в мишоловці. Обираючи безкоштовний продукт, замовник забуває про необхідність його оновлення або доопрацювання, технічної підтримки, залежності від різнорідних технологій, що інтегровані між собою та небезпеку використання відкритого коду. Таке рішення часто веде до необхідності утримувати штат програмістів або наймання сторонніх виконавців для забезпечення функціонування системи. Можливо, використання відкритих систем добре підходить для деяких випадків, коли налаштування системи відбувається за допомогою роботи із первинним програмним кодом. Але якщо порівнювати Open Source із ліцензованим програмним забезпеченням, то побудова системи за першим сценарієм подібна до зведення будинку за допомогою ручного інструменту, тоді як у другому випадку використовується вся потужність будівельної техніки. Яким буде будинок, зведений за допомогою лопат, молотків та рубанків? Скільки він простоїть та як часто потребуватиме ремонту? Жити в такому будинку чи довіритись сучасним підходам у будівництві – вибір кожного хазяїна окремо.

Втім, якісний, зрозумілий та повнофункціональний програмний продукт здатен мінімізувати подібні ризики та сприяти їх усуненню завдяки зручному інтерфейсу, технічній підтримці, засобам, що дозволяють вирішити проблемні питання в рамках єдиної програмної платформи. Розуміння доцільності впровадження ГІС – це перший крок на шляху до підвищення ефективності управління територією та побудови сучасного інформаційного суспільства, а найважливішою ознакою руху в цьому напрямку є зростаючий інтерес до відповідних продуктів серед керівників усіх рівнів.

Зокрема, розроблена ТОВ «ЕСОММ Со» на базі програмної платформи ArcGIS, геоінформаційна система містобудівного кадастру «Кадастр-М» містить 12 модулів для інформаційно-аналітичного забезпечення містобудівної діяльності, територіального планування та ефективного управління господарським комплексом регіону з використанням можливостей і досягнень геоінформаційних та інформаційно-комунікаційних технологій відповідно до засад електронного урядування.

ГІС «Кадастр-М» вирішує наступні завдання:

• зберігання та використання геопросторових даних РїСЂРѕ територію, адміністративно-територіальні одиниці, екологічні та інженерно-геологічні СѓРјРѕРІРё, культурно-побутове та інженерне забезпечення, виробничо-господарські об’єкти та С–РЅ., Р° також інформаційних ресурсів будівельних РЅРѕСЂРј, державних стандартів С– правил, містобудівної документації для задоволення інформаційних потреб Сѓ плануванні територій та будівництві, формування галузевої складової державних геоінформаційних ресурсів;
• організація доступу РґРѕ інформаційних ресурсів містобудівного кадастру СЏРє службам містобудівного кадастру, так Р№ іншим суб’єктам містобудівної діяльності Р· використанням мережі веб-порталів та сервісів;
• автоматизація процесів введення, накопичення та РѕР±СЂРѕР±РєРё інформації РњРљ (містобудівної документації) С– підвищення ефективності виробничого процесу служб РњРљ РІСЃС–С… СЂС–РІРЅС–РІ РїСЂРё використанні та аналізі просторових даних;
• формування структурованих РІРёС…С–РґРЅРёС… електронних документів РњРљ РЅР° РѕСЃРЅРѕРІС– інформаційних ресурсів РњРљ, СЏРєС– передаються РІ інші інформаційні системи або надаються користувачам (кадастрової РґРѕРІС–РґРєРё, витягу, аналітичного звіту, містобудівного паспорта об’єкта тощо);
• інформаційна підтримка прийняття рішень РЅР° РѕСЃРЅРѕРІС– використання методів просторового аналізу та моделювання містобудівних розрахунків Р· урахуванням РЅРѕСЂРј, правил, СѓРјРѕРІ та обмежень Сѓ сфері містобудівної діяльності, Р° також наявних даних та поліваріантних РїСЂРѕРіРЅРѕР·РЅРёС… даних;
• створення СѓРјРѕРІ та можливостей подальшого розвитку РњРљ для забезпечення Р№РѕРіРѕ роботи Сѓ тривимірному форматі, СЏРє 3D кадастру, СЏРєРёР№ має забезпечити роботу Р· об’єктами, що можуть розміщуватися СЏРє РЅР° поверхні землі, так С– над або РїС–Рґ землею.

Вільний вибір інвестором в режимі онлайн земельної ділянки для перегляду умов і обмежень на геопорталі МК та оформлення замовлення на отримання Кадастрової довідки

Окремо варто відзначити також широку зацікавленість у розгортанні веб-порталів для забезпечення доступу пересічних громадян до відкритої інформації. Такий підхід відповідає принципам прозорості влади, на яких будується сучасне суспільство, та дозволяє залучити активний сегмент громади до обговорення різноманітних проектів розвитку території. Геоінформаційний веб-портал може бути розгорнутий не тільки «в хмарі», але і на власних серверах із будь-якою системою захисту, що важливо для державних установ.

На сьогоднішній день елементи ГІС «Кадастр-М» або геоінформаційні веб-портали на даній програмній платформі вже розгорнуто у Полтавській, Донецькій, Одеській, Дніпропетровській, Харківській областях; у Чернівецькій області – в режимі тестування; а також у містах Київ, Суми, Одеса, Харків, Дніпро, Херсон, Маріуполь, Жовті Води, Новоград-Волинський.

Cтаття опублікована у часописі РЕГІОНЕТ "Стратегія розвитку" №4