Всеукраїнська мережа фахівців і практиків
з регіонального та місцевого розвитку

Послуги в регіонах

Вибір редакції

Як пройти відбір та стати учасником мережі РЕГІОНЕТ

Читати повністю

Короткі рекомендації про те, як взяти участь у відборі до РЕГІОНЕТ і стати учасником мережі

Матеріали базового навчання - відтепер у вільному доступі!

Читати повністю

Матеріали базового навчання для кандидатів на участь у РЕГІОНЕТ викладено на порталі мережі у вільному доступі

Відеозаписи заходів РЕГІОНЕТ та партнерів мережі

Читати повністю

Відеозаписи, зроблені мережею РЕГІОНЕТ: власні заходи та заходи партнерів мережі

Партнери

 
 
  • УАРОР

    Українська асоціація районних та обласних рад

  • АМУ

    Асоціація міст України

  • ВАССР

    Всеукраїнська асоціація сільських та селищних рад

  • Мінрегіон

    Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства

  • komsamovr

    Секретаріат Комітету з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування Верховної Ради України

  • www.narda.org.ua

    Асоціація агенцій регіонального розвитку України

  • www.coe.kiev.ua

    Офіс Ради Європи в Україні

  • DESPRO

    Швейцарсько-український проект «Підтримка децентралізації в Україні» DESPRO

  • ІГС

    Інститут громадянського суспільства

  • АММУ

    Асоціація малих міст України

  • НАДУ

    Національна академія державного управління при Президентові України

  • Відродження

    Програмна ініціатива «Демократична практика» Міжнародного фонду «Відродження»

  • УНЦПД

    Український незалежний центр політичних досліджень

  • ЦППР

    Центр політико-правових реформ

  • Мережа центрів

    Громадська спілка "Мережа Центрів правової інформації та консультацій"

  • НАСДСУ

    Національна асоціація сільськогосподарських дорадчих служб України

  • Ресурсний центр

    Центр управління знаннями «Ресурсний центр зі сталого місцевого розвитку»

Як керує наймолодший сільський голова в Україні

26.10.2017
На Львівщині до роботи взявся наймолодший сільський голова в Україні. Олег Карапінка у свої 22 роки є наймолодшим сільським головою в Україні

У той час, як його колишні однокурсники у Львові тільки прокидаються, він сідає на велосипед та їде кілька кілометрів в сусіднє село на роботу. У його підпорядкуванні два села у Городоцькому районі Львівської області – Дроздовичі і Галичани – загалом майже півтори тисячі жителів.

Перші дні на посаді

Карапінка – наймолодший сільський голова в Україні. Йому лише 22 роки. Цього літа він отримав диплом бакалавра у Національному університеті "Львівська політехніка", але хоче вчитися далі в магістратурі за спеціалізацією бізнес-адміністрування. Хоча це вже третій диплом молодого голови. За спиною у нього ще Львівський коледж радіоелектроніки та Самбірський коледж культури і мистецтв. Останній він закінчував, бо з 18 років працював ще й директором Народного дому у Дроздовичах.

І хоча сільська рада – не Народний дім, перші дні на новій посаді для хлопця не були важкими.  "Я ж не випадкова людина, яка раптом нізвідки потрапила на цю посаду. Я до того два роки був депутатом районної ради, знаю трохи специфіку проблем, багато спілкувався з попереднім сільським головою. Я знав, чого чекати", – каже Карапінка. І хоча зараз в приймальній голови порожньо, кілька відвідувачів на день він приймає.  Як правило, приходять з  проханням оформити землю чи субсидії.

Молодий голова ретельно вивчає всі документи

Ці справи, каже Карапінка, не складні, але треба переглядати багато документів, тож роботи насправді багато.  Єдине, що він встиг за два тижні зробити поза справами, так це трохи розчистити шафу від паперів, що залишились від попереднього голови. Зі своїх книжок поки приніс до кабінету тільки два посібники – "Як писати мікропроекти для громад" та "Зразки оформлення ділових документів". Чесно зізнається: якщо не знає, який документ приносять на підпис, – відкладає і вивчає.  І вже наступного дня підписує.

Великі амбіції

Карапінка визнає, що має більші амбіції: стати спершу депутатом обласної ради, а потім і Верховної. Велика політика захоплювала хлопця з дитинства. Він зізнається, що ще з Помаранчевої революції збирав агітки політичних сил. Але спостерігаючи за виборчими перегонами, засвоїв два уроки: бути обережним з партіями та не давати порожніх обіцянок. На свої вибори так і йшов: без обіцянок і без підтримки політичних партій. "Навіщо обіцяти. Ми всі живі люди, а раптом я не зможу виконати, що наобіцяв. З політичними партіями – теж не поспішаю. Помилитися дуже легко, ти не завжди можеш побачити підводних каменів", – каже Карапінка.

Селяни побоювалися, що Карапінка забере з дороги бруківку, щойно його оберуть головою

Його власні виборчі перегони не були складними, бо мав лише одого конкуренту, та ще й удвічі старшого. "Мене вже знали як депутата. Бачили, що щось роблю. Ми розпочали ремонт дороги в Галичанах. Знайшли гроші на закупівлю медобладнання для фельдшерського-акушерського пункту у Дроздовичах. Оновили звукове оформлення для Народного дому в Галичанах", – каже він. Щоправда, як тільки привезли бруківку, по селу пішов поголос, що ремонт роблять лише заради піару. І як тільки Карапінку оберуть головою, бруківку він забере назад. Тому спеціально показує, що половина дороги вже викладена. "Вибрав бруківку, бо це економічно вигідніше, ніж асфальт. Якщо з'явиться якась яма, кілька квадратиків легше буде замінити, аніж латати асфальт", – каже голова.

Його села – не найбідніші. На території одного – цегельний завод, іншого – підприємство з виробництва гумових килимків до автомобілів. Загалом бюджет двох сіл трохи перевищує мільйон гривень. Це не багато, і не мало, каже Карапінка. Наприклад, за його підрахунками, щоб забезпечити все село вуличними LED-ліхтарями, потрібно до 200 тисяч гривень. Але в нього є ще й інші плани: дорога в рідних Дроздовичах, облаштування стадіону, водопостачання для селян. На все заплановане грошей може забракнути. Тоді молодий голова планує просити дотації з районного чи обласного бюджету.

Молодь – за нового голову

Зручне розташування – кілька кілометрів до районного центру і 30 кілометрів до Львова – робить села привабливими і для молодих людей, які не поспішають втікати звідси в міста. Тут легко знайти роботу: крім підприємств у самих селах, у райцентрі є ще великий соковий завод і завод з виробництва шкіряних автосидінь "Бадер Україна". Молодь тут настроєна оптимістично, тож довірила свої голоси молодому голові. Вірять, що він їх зрозуміє краще.

"Якщо хоче до того братися, то хай береться. Він ішов в Городоцьку районну раду, то вже щось знає, – говорить про нового голову молодий місцевий житель Роман Чорний. – Я би хотів, щоб він спортивний майданчик зробив, бо граю у футбол. І в нас є гарний стадіон, але ані роздягальні, ані лавок, нічого нема. Як приходять родичі вболівати, то навіть нема де сісти".

Дехто із старшого покоління все ж має упередження щодо молодості війта. Як-от Марія Жаровська, яка 45 років пропрацювала бухгалтеркою Галичанської сільської ради, а відтак співпрацювала з десятком сільських голів. "Молоді думають, що вони прийдуть і зроблять все і вже. А так не виходить. Бо це державні кошти, є помісячна розбивка. Буває, що якісь надходження не надійшли, щоб зробити видатки. Поспіхом то не робиться. А молоді є молоді. Хочуть все і зразу", – говорить жінка.

Боротьба за землю

А щоб робити все і зразу, селу треба заробляти, вважає Карапінка. Для цього, на його думку, передовсім треба повернути землю села, захоплену нечесними підприємцями. Це 515 гектарів, здебільшого під озерами. І якщо голові вдасться відвоювати цю територію, то там він планує зробити відпочинкові зони з пляжами та іншою інфраструктурою. На цьому села могли би заробляти. А зробити свої населені пункти багатими – це і є мета молодого війта.

За матеріалами vassr.org