Всеукраїнська мережа фахівців і практиків
з регіонального та місцевого розвитку

Послуги в регіонах

Вибір редакції

Як пройти відбір та стати учасником мережі РЕГІОНЕТ

Читати повністю

Короткі рекомендації про те, як взяти участь у відборі до РЕГІОНЕТ і стати учасником мережі

Матеріали базового навчання - відтепер у вільному доступі!

Читати повністю

Матеріали базового навчання для кандидатів на участь у РЕГІОНЕТ викладено на порталі мережі у вільному доступі

Відеозаписи заходів РЕГІОНЕТ та партнерів мережі

Читати повністю

Відеозаписи, зроблені мережею РЕГІОНЕТ: власні заходи та заходи партнерів мережі

Партнери

 
 
  • УАРОР

    Українська асоціація районних та обласних рад

  • АМУ

    Асоціація міст України

  • ВАССР

    Всеукраїнська асоціація сільських та селищних рад

  • Мінрегіон

    Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства

  • komsamovr

    Секретаріат Комітету з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування Верховної Ради України

  • www.narda.org.ua

    Асоціація агенцій регіонального розвитку України

  • www.coe.kiev.ua

    Офіс Ради Європи в Україні

  • DESPRO

    Швейцарсько-український проект «Підтримка децентралізації в Україні» DESPRO

  • ІГС

    Інститут громадянського суспільства

  • АММУ

    Асоціація малих міст України

  • НАДУ

    Національна академія державного управління при Президентові України

  • Відродження

    Програмна ініціатива «Демократична практика» Міжнародного фонду «Відродження»

  • УНЦПД

    Український незалежний центр політичних досліджень

  • ЦППР

    Центр політико-правових реформ

  • Мережа центрів

    Громадська спілка "Мережа Центрів правової інформації та консультацій"

  • НАСДСУ

    Національна асоціація сільськогосподарських дорадчих служб України

  • Ресурсний центр

    Центр управління знаннями «Ресурсний центр зі сталого місцевого розвитку»

Українські науковці вивели сорти озимої пшениці із врожайністю 120 ц/га

19.06.2017

В Інституті зрошуваного землеробства НААН на Херсонщині презентували нові сорти пшениці озимої в умовах зрошення, урожайність яких сягає 120 ц/га, повідомили на сайті ІЗЗ.

За словами старшого наукового співробітника відділу селекції, кандидата сільськогосподарських наук Галини Базалій найбільш конкурентоспроможними результатами селекції є сорти Росинка, Овідій і Марія.

"У нинішньому році природа розпорядилася так, що наші озимі культури 33 дні взимку перебували під шаром льоду, а потім ще 8 днів – під водою. Її з ділянки навіть відкачувати довелося. Але життєстійкість пшениці виявилася така, що всі примхи стихії вона пережила на диво успішно, виправдавши зусилля селекціонерів – урожай обіцяє бути відмінним", – розповіла директор Інституту зрошуваного землеробства, член-кореспондент Національної академії аграрних наук України Раїса Вожегова.

Також президент НААН України Ярослав Гадзало собливо відзначив, що в умовах літньої посухи колос озимої пшениці місцевої селекції на всіх ділянках виглядає чудово, тоді як висаджені поряд і які ростуть в точно таких же умовах гібриди сортів із Франці вже трохи пожухли – не витримали випробування суворим кліматом степового півдня.

"Південь України не дарма названий зоною ризикованого землеробства. Щоб виростити тут урожай, потрібно докласти багато праці, сил і розуму. Гідний результат – це посухостійкі сорти озимих, створені вченими Інституту зрошуваного землеробства. Вони дають до 100-110 ц/га зерна, тоді як середній показник по країні в два з гаком рази менше", – зазначив Ярослав Гадзало.

За словами президента НААН, Україна має високий потенціал підвищення врожайності зерна, потрібно його тільки розвивати. І в цьому аграріям допоможуть херсонські селекціонери.

Роботу колективу Інституту зрошуваного землеробства академік Ярослав Гадзало абсолютно справедливо назвав неоціненним внеском у продовольчу безпеку нашої держави. Ось тільки, за його словами, держава не дуже-то стимулює зусилля науково-дослідних установ, що працюють під егідою НААН України.

"Тільки в минулому році на проведення наукових досліджень (в т.ч. розробку високопродуктивних і посухостійких сортів культурних рослин) академії перерахували з держбюджету 295,5 млн грн. І за той же час вилучили у вигляді податків і зборів 740 млн грн", – розповів академік.

За матеріалами www.coop-union.org.ua