Процес децентралізації РІ Україні триває. Десь реформа проходить СЂС–РІРЅРѕ, десь С—С— шлях – СЃРєР»Р°РґРЅРёР№ та звивистий. Прихильники стверджують, що децентралізація вже має результати, адже місцеві бюджети та можливості громад відчутно зросли. Але С” ті, хто РЅРµ підтримує реформу, Р№РјРѕРІС–СЂРЅРѕ тому, що усвідомлюють С—С— переваги. Щодо центральної влади, то С—С— позиція С” незмінною – СЏРєС‰Рѕ країна хоче бути справжньою європейською державою, то ці Р·РјС–РЅРё С” невідворотними.

РџСЂРѕ С…С–Рґ реформи децентралізації Укрінформу СЂРѕР·РїРѕРІС–РІ С—С— куратор Р’іце-прем'єр-міністр -міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадій Р—СѓР±РєРѕ.

- Геннадію Григоровичу, скільки, за останніми даними, об'єднаних територіальних громад (ОТГ) вже створено, і як ви оцінюєте їхню фінансову спроможність? Чи ефективно вони використовують кошти?

- Р’ Україні створено 692 РѕР±'єднані територіальні громади. Загалом РѕР±'єдналися 3 247 місцевих рад – РјР°Р№Р¶Рµ третина усієї кількості сільських, селищних РјС–СЃСЊРєРёС… рад, СЏРєС– функціонували РґРѕ початку процесу РѕР±'єднання.

Протягом січня-листопада 2017 р. до загального фонду місцевих бюджетів надійшло 173,5 млрд грн, що складає 96,7 % від річних планових призначень. Приріст надходжень до відповідного періоду минулого року склав 31,5 % або 41,6 млрд. гривень.

Однак, вважаю, що РЅРµ РІСЃС– громади належно використовують повноваження щодо РґРѕС…РѕРґС–РІ. Принципово важливо – СЏРє РћРўР“ обліковують землю, нерухомість, мешканців, скільки Р· РЅРёС… платять ПДФО, Р° скільки користуються соціальними послугами. Наскільки поєднані видані органами місцевого самоврядування дозволи РЅР° торгівлю, наприклад, тютюном С– алкоголем, С– – РєС–лькість ліцензіатів. Коли порівнюєш ці цифри, бачиш, що РћРўР“ отримують власні РґРѕС…РѕРґРё десь РЅР° 50% РІС–Рґ можливого. Йдеться РїСЂРѕ неефективно або невчасно оформлену чи передану РІ оренду землю, несплату податку РЅР° нерухомість тощо.

Водночас, переконаний, що громади, СЏРєС– СЃСЊРѕРіРѕРґРЅС– виявилися неспроможними, Р·Р° рахунок отриманої базової дотації можуть бути успішними. Над цим потрібно працювати. Але маємо іншу проблему. РћР±СЃСЏРіРё доступних для використання РЅР° місцях коштів вже перевищують можливості підготовлених інвестиційних проектів Сѓ регіонах. Якщо перші РґРІР° СЂРѕРєРё Держфонд регіонального розвитку С– місцеві бюджети фінансували запроектовані або недобудовані РІ попередні СЂРѕРєРё РѕР±'єкти, то тепер цей перелік вичерпується. Потрібно говорити РїСЂРѕ РЅРѕРІСѓ якість проектів С– планування територій... Р† наразі нам бракує саме СЏРєС–СЃРЅРёС… архітектурних рішень та проектантів. Гостре питання – РїР»Р°РЅСѓРІР°РЅРЅСЏ територій. Р—Р° відсутності прийнятих генпланів важко спроектувати РЅР° території ЦНАП чи дитячий садок. Змінами РґРѕ Закону "РџСЂРѕ регулювання містобудівної діяльності» необхідно спростити перелік документів, потрібних для громади. РџСЂРёС…РѕРґРёРјРѕ тільки РґРѕ РѕРґРЅРѕРіРѕ документа - територіального плану громади.

- Яких законодавчих змін потребує процес децентралізації?

- Для нас С” важливою РЅРµ просто кількість громад, але Р№ С—С… пропорційне зростання РІ СѓСЃС–С… областях. Наразі маємо лідерів – Р–итомирську, Дніпропетровську, Тернопільську С– Хмельницьку області. Але С” аутсайдери. Важливо, аби Верховна Рада ухвалила проект закону в„– 6466 РїСЂРѕ внесення Р·РјС–РЅ РґРѕ Закону "РџСЂРѕ добровільне РѕР±'єднання територіальних громад" щодо приєднання територіальних громад СЃС–Р» С– селищ РґРѕ громад РјС–СЃС‚ обласного значення.

- Чому, на вашу думку, його не ухвалили?

- Зізнаюся, СЏ РЅРµ розраховував, що Р№РѕРіРѕ РЅРµ проголосують, тим більше, Сѓ День місцевого самоврядування. Будемо говорити С–Р· фракціями та групами, Сѓ чому причина. Цей закон має запустити міста обласного значення Сѓ процес децентралізації, дати С—Рј можливість приєднати РґРѕ себе громади С– дообрати депутатів, уникнувши загальних РІРёР±РѕСЂС–РІ. Це дасть можливість заощадити бюджетні кошти. Будь-СЏРєС– загальні РІРёР±РѕСЂРё означають Р·СѓРїРёРЅРєСѓ господарства – СЏРє РІ державі, так С– РЅР° місцях. Р† цей стан анабіозу наступає практично Р·Р° СЂС–Рє або Р·Р° РїС–РІСЂРѕРєСѓ РґРѕ загальних РІРёР±РѕСЂС–РІ...

- Можливо, це було чиєсь лобі?

- Чомусь представники Асоціації РјС–СЃС‚ України РЅРµ підтримали цей законопроект. РЇ Р±СѓРІ цим РїСЂРёРєСЂРѕ вражений, адже, РІС–РґРїРѕРІС–РґРЅРѕ РґРѕ законопроекту, саме міста залучаються РІ процес створення громад. Документ відправили РЅР° повторне РґСЂСѓРіРµ читання. Відтак, втрачаємо час, Р±Рѕ вже навесні могли Р±Рё провести РґРѕРІРёР±РѕСЂРё безпосередньо РІ громадах РјС–СЃС‚ обласного значення. Розраховую, що найближчим часом  парламент повернеться РґРѕ цього питання.

- РљРёС—РІ – С†Рµ спроможна громада, але вже багато СЂРѕРєС–РІ місто РЅРµ має генплану, С– Р±СѓРґСЊ-СЏРєРёРј спробам провести громадські слухання Р· цього РїСЂРёРІРѕРґСѓ чиниться РѕРїС–СЂ. Держава може ініціювати інструменти впливу РЅР° громаду?

- Так, Сѓ Києві навколо генплану триває справжня РІС–Р№РЅР°. РўРѕР¶ інструмент впливу потрібен. РњРё розраховували РЅР° створення інституту префектів для нагляду Р·Р° додержанням Конституції та законів України органами місцевого самоврядування. Це планувалося проектом закону РїСЂРѕ Р·РјС–РЅРё РґРѕ РћСЃРЅРѕРІРЅРѕРіРѕ закону. РќР° жаль, зараз маємо РІС–РґРїРѕРІС–РґРЅРёР№ вакуум Сѓ законодавстві. Р† місцева влада доволі часто цим зловживає, РЅРµ виконуючи законодавство, Р° отже – СЃРІРѕС— РїСЂСЏРјС– РѕР±РѕРІ'СЏР·РєРё. РџСЂРёРјС–СЂРѕРј, деякі мери відверто відмовляються займатися проблемами сміття, або говорять, що С—С… РЅРµ цікавить питання централізованого опалення. Так відбувається РІ містах, РґРµ влада передала ТЕЦ  РІ концесію приватним компаніям. Але поставити теплоносій С– вчасно включити людям тепло - відповідальність саме місцевої влади. РЈ нас цього опалювального сезону було три випадки невчасної подачі тепла – Сѓ Шепетівці, Смілі С– Коцюбинському. РЈ кожному такому випадку раджу РјС–СЃСЊРєС–Р№ владі вчити законодавство. РЈ статті 13 Закону «РџСЂРѕ органи місцевого самоврядування» та РІ Законі «РџСЂРѕ теплопостачання» чітко прописано, що РјС–СЃСЊРєС– голови мають робити. Порадив Р±Рё С—Рј почитати С– Кримінальний кодекс, РґРµ вказано, що Р·Р° невиконання або неналежне виконання РѕР±РѕРІ'СЏР·РєС–РІ, СЏРєС– призвели РґРѕ значних наслідків, передбачено кримінальну відповідальність. Невиконання генпланів, детального планування території ускладнюють життя громадян, СЏРєС– купили житло, але РЅРµ отримали належної інфраструктури. Адже там часто немає поблизу, ані дитячого садочка, ані школи... Так РѕС‚ СЃСЊРѕРіРѕРґРЅС– вже неможливо почати будувати Р±СѓРґРёРЅРѕРє без детального планування території.

У цьому аспекті ключовою є відповідальність органів місцевого самоврядування, які видають містобудівні умови і обмеження. Ми максимально зробили так, аби їм було надане детальне планування території і був обов'язок будувати соціальну інфраструктуру. А якщо цього немає, то місцеві чиновники мусять відповісти за законом.

- РЇРє можна змусити С—С… понести відповідальність? Р† хто має це робити? - Отут питання: хто повинен звернутися РґРѕ СЃСѓРґСѓ? Згадайте РґРёСЃРєСѓСЃС–СЋ щодо забудови РЎС–РЅРЅРѕРіРѕ СЂРёРЅРєСѓ. РўРѕРґС– інвестор виконав СѓСЃС– СѓРјРѕРІРё, РІС–РґРїРѕРІС–РґРЅРѕ РґРѕ законодавства: щодо містобудівних СѓРјРѕРІ С– обмежень, дозволів, земельної ділянки, тощо... Але потім виникає питання щодо  поверховості, РїСЂРѕ містобудівні СѓРјРѕРІРё С– обмеження, РґРµ записано 22 поверхи та інші РґРёСЃРєСѓСЃС–Р№РЅС– для громади явища... Дозволи видавали органи місцевого самоврядування. Р† саме це обурило столичну громаду. Але чи стане місцева влада позиватися проти себе..? РЈ такому випадку можна знайти громадян, чиї права порушено, адже держава РЅРµ може позиватися С–Р· цього РїСЂРёРІРѕРґСѓ.

До речі, РјРё передбачали РІ Законі «РџСЂРѕ державний контроль» РЅРѕСЂРјРё РїСЂРѕ дотримання законодавства органами місцевого самоврядування. Визначали, що РЅР° обласну адміністрацію покладається РѕР±РѕРІ'СЏР·РѕРє контролювати. Р† саме РІРѕРЅР° має право звернутися РґРѕ СЃСѓРґСѓ, якщо порушуються права С– СЃРІРѕР±РѕРґРё українців.

У питанні забудови міст у нас є тільки червоні лінії, а в будь-якій європейській державі є ще зелені та блакитні. Це означає, що документами чітко окреслено зелені зони, де ніколи нічого не можна будувати, - навіть лавку не можна поставити. А блакитна лінія обмежує поверховість у тому чи іншому секторі міста або населеному пункті.

Держава повинна рухатися у двох напрямках. З одного боку делегувати на місця ресурси, повноваження, і можливості, а з іншого - посилювати державний контроль. І якщо повноваження ми передали, то зараз будемо дивитися, яким чином змусити ОТГ приймати генплани, детальне планування території... Бо без цього у населених пунктах пануватимуть хижі забудовники. А громади не можуть стати їхніми заручниками.

Згадаймо питання скасування пайової участі (йдеться РїСЂРѕ пайову участь Сѓ розвитку інфраструктури населеного пункту Р·РіС–РґРЅРѕ Р· Законом України «РџСЂРѕ регулювання містобудівної діяльності» - РђРІС‚.) Це означає зменшення бар'єрів щодо будівництва. РњРё запропонували скасувати пайову участь, але органи місцевого самоврядування виявилися неготовими. Водночас, Сѓ Мінрегіоні РјРё проаналізували, скільки побудовано РѕР±'єктів Р·Р° рахунок пайової участі. РЇРє думаєте, скільки? Нуль!

- Органи місцевого самоврядування часто не зважають на питання екології. Наприклад, у Коростені Житомирської області був скандал навколо нового заводу, через який вирубується ліс і труїться річка. Що із цим робити?

- Так, є певні моменти децентралізації, які потребують коригування. Екологічна інспекція, яка є територіальним органом Мінприроди, практично не має впливу на підприємства, які шкодять екології. У цій сфері необхідно збільшувати контрольні функції.

Водночас, на тій же Житомирщині, є інша серйозна проблема - неконтрольований видобуток бурштину у північних районах, що може вплинути на долю декількох поколінь у майбутньому. Копачі порушують водоносні шари, і згодом водопостачання в цих районах щезне на багато років. Тут мусить втрутитися екологічна інспекція.

Розраховуємо на прийняття закону про деконцентрацію повноважень у сфері земельних відносин. Бо коли об'єднана територіальна громада управлятиме всією землею, яка належить до її території, то матиме можливість краще наводити там лад.

- Ви справді вважаєте, що ефективність використання земельних ресурсів збільшиться втричі, якщо їх передати у розпорядження ОТГ?

- Громада має сільськогосподарську землю, але практично її не бачить. Ця земля оформлена на рівні району, області або держави. Люди знають, що земля є, але не усвідомлюють, скільки вона здатна коштів принести до бюджету громади: які податки, чи оформлена вона в оренду... Податок на землю сплачується на рахунок місцевого бюджету з моменту оформлення земельної ділянки. Це означає, що господар на своїй території не розуміє, скільки він може зібрати доходу.

РљСЂС–Рј того, С” величезна кількість неоформленої сільськогосподарської землі. Р—Р° даними профільного Комітету Верховної Ради  С–Р· 32 млн РіР° сільгоспугідь сплачуються податки тільки Р·Р° 21 млн. Розраховуємо, що, маючи можливість розпоряджатися земельними ресурсами, місцеві громади прорахують, скільки мають землі загалом, скільки Р· неї – РІС–льної, скільки експлуатується неоформленої землі, Р·Р° СЏРєСѓ ніхто РЅРµ платить. Потім, даємо право нормативно-грошової оцінки земельних СѓРіС–РґСЊ. РќР° РјРѕСЋ РґСѓРјРєСѓ, органи місцевого самоврядування поступово наведуть РїРѕСЂСЏРґРѕРє, С– надходження коштів Р·Р° цієї статтею РґРѕС…РѕРґС–РІ збільшиться.

Ще РѕРґРёРЅ приклад. РЈ держбюджеті цього СЂРѕРєСѓ передбачено 5%  ренти РЅР° видобуток газу С– нафти. Йдеться РїСЂРѕ Рї'ять областей, але думаємо запровадити це для інших територій. РЇРєР±Рё РјРё надали громадам можливість отримувати РґРѕС…С–Рґ РІС–Рґ ренти Р· РїС–СЃРєСѓ, то одразу Р± навели лад С–Р· піщаними кар'єрами. Голова РћРўР“ СЂРѕР·СѓРјС–РІ Р±Рё, що ті, хто отримав ліцензію, платять РґРѕ бюджету, РЅР° РІС–РґРјС–РЅСѓ РІС–Рґ СѓСЃС–С… інших користувачів. Р† мав Р±Рё навести лад Сѓ цьому питанні.

Це саме стосується бурштину - видобуток може відбуватись, але за умови перерахування частини доходу до місцевого бюджету. Маємо приклади, коли на території ОТГ є три величезні кар'єри, звідки офшорні компанії експортують граніт. Ці кар'єри руйнують місцеву інфраструктуру, адже вантажівки вагою у 60 тон знищують дороги. Як вважаєте, скільки вони сплачують до місцевого бюджету?

- Гривень 200 на місяць?

- На рік. І це - також проблема. Тож громади мають вчитися розуміти свої можливості та ефективно ними користуватися.

- Що робити, якщо місцева влада діятиме не в інтересах громади у питаннях управління землею? Чи зможете вплинути на таку ситуацію?

- Ми роз'єднуємо дві функції, які наразі знаходяться у віданні одного державного органу - Держгеокадастру. Він має можливість розпоряджатися землею і контролювати її обіг. Таке суміщення - джерело корупційні ризики. Адже цей орган практично є власником державної землі і водночас дає дозвіл на земельні аукціони, оренду та приватизацію. Буде краще, якщо контроль здійснюватиметься на рівні обласної адміністрації, а не центрального органу.

З іншого боку, збільшиться відповідальність органів місцевого самоврядування за управління землею. Такі рішення ухвалюватимуться на сесіях. Це вже питання громади, людей.

Уряд подав до Верховної Ради законопроект щодо статуту територіальної громади. Ним передбачається врегулювати розгляд і обговорення питань на сесіях ради, де приймають рішення, і на зібраннях територіальної громади. Ми даємо можливість кожній громаді прописати статут, питання, які можна віднести до загальних зборів, питання, які можуть бути порушені на зборах і розглянуті на сесії органу місцевого самоврядування. Тобто, ми запускаємо ще один процес контролю.

Маємо вже уже 692 ОТГ. І вони, аби захистити свої інтереси, мають формувати команди сильних управлінців.

- Є актуальним питання освіти і досвіду керівників ОТГ. Яким чином їх навчити ефективно управляти?

- Ми працюємо над цим. Я маю намір провести низку зустрічей з представниками програми U-LEAD, обговорював це питання з комісаром Європейського Союзу з питань європейської політики сусідства і розширення Йоганнесом Ханом, з іншими європейськими партнерами. Для нас важливо, аби програма U-LEAD, яка підтримує реформу місцевого самоврядування, впровадила модульну систему навчання. Це дасть можливість усвідомити, як і куди потрібно рухатися. Представники ОТГ мають прослухати курси з права, стратегічного планування, проектного менеджменту, фінансів, освіти, охорони здоров'я, з планування територій.

Центри розвитку місцевого самоврядування в регіонах допомагатимуть їм створити стратегії розвитку громади, планування території, визначення пріоритетів. Адже пріоритети визначаються не тільки за дитячими садками, школам, але і за наявністю та якістю трудових ресурсів та інвестиційними проектами, які можна реалізувати.

З часом ми дійдемо до призначення професійних сіті-менеджерів, які не є політиками. Таким чином під час зміни влади чи приходу іншої політичної групи до влади, він лишатиметься на посаді, адже матиме знання, компетенцію і вміння управляти.

- Ще один аспект, який навряд чи місцеві громади зможуть забезпечити самостійно - гуманітарний. Бо, коли у громади не вистачає грошей, під перший удар потрапляють бібліотеки та театри. Чи може держава вплинути на це?

- Держава повинна підтримувати пріоритетні для людей напрямки. З часом, коли органи місцевого самоврядування стануть більш досвідченими, ситуація буде змінюватися на краще. Наразі підтримуємо гуманітарні аспекти через проекти ДФРР, а також - субвенції на культуру і спорт.

Нещодавно мав цікаву робочу поїздку культурними об'єктами Житомирщини. Плануємо там створити модель єдиного культурного простору в громадах. І, що важливо, - передбачити певні стандарти. Адже зараз, коли люди приходять, наприклад, в Український дім у Києві, то бачать там рушники, шаровари, мотанки... Але це - тільки частина української етнографії. Нам цікаво засвідчити повний перелік культурних цінностей, які мають громади.

РџСЂРёРјС–СЂРѕРј, Сѓ музеї РЅР° території села Кмитів (Кмитівський музей образотворчого мистецтва імені Р™.Буханчука - РђРІС‚.), РѕРґРЅРѕРјСѓ Р· найбільших сільських музеїв РІ Україні, С” картини багатьох талановитих митців. Грицюк, Глущенко, Грищенко, Яблонська - це неймовірно! Ця РћРўР“ має РЅР° СЃРІРѕС—Р№ території музей, СЏРєРёР№ раніше щороку відвідувало 40 тисяч людей. Квиток там коштує лише 5 гривень. Це РїСЂРё тому, що там надзвичайна експозиція - майже три тисячі СЂРѕР±С–С‚. Після нашого спілкування голова громади СѓСЃРІС–РґРѕРјРёРІ, що цей музей - для громади С” перлиною. Що Сѓ Кмитів можна залучати туристів Р· усієї країни, С– Р·Р° рахунок цього село отримає розвиток. Рђ це - РґРѕС…РѕРґРё для місцевих підприємств. Хочемо спочатку відпрацювати таку модель РЅР° СЂС–РІРЅС– Житомирщини, Р° потім запропонувати С—С— іншим громадам.

Таким чином чимало культурних проектів можна запровадити через спільну модель, якщо визначити певні стандарти. І вони зможуть втримати людей на своїй території, мотивувати їх шукати щастя вдома, а не їхати до Києва чи закордон.

- Чиїм коштом ця модель фінансуватиметься?

- Зараз йдеться РїСЂРѕ кошти місцевого самоврядування, РґРѕ СЏРєРёС… додаємо гроші Р· ДФРР. Але Сѓ 13 областях зареєстровані агенції розвитку, СЏРєС– створюють інвестиційний клімат, визначають пріоритети Р·РіС–РґРЅРѕ Р·С– стратегією розвитку регіону, залучають інвестиції. Так РѕС‚ РїС–Рґ час РїРѕС—Р·РґРєРё РЅР° Житомирщину РјРё обговорювали С–Р· Павлом Гудімовим, Миколою Княжицьким, Олександром Ройтбурдом, моєю дружиною Людмилою Р—СѓР±РєРѕ, іншими експертами можливість залучення цих агенцій розвитку  для просування культурно-музейного напрямку. Цей напрямок СЃРїСЂРёСЏС” внутрішньому туризму та залученню інвестицій Сѓ регіони.

Ведемо наразі переговори з Європейським Союзом про фінансування цих агенцій, аби вони надавали грантову допомогу цікавим проектам. Сподіваюся, закріпимо за агенціями культурно-музейний розвиток.

- Скільки у бюджеті-2018 закладено коштів на регіональний розвиток?

- Загалом на підтримку регіонального розвитку спрямовано 18,5 млрд гривень. Ідеться про кошти ДФРР, субвенції на соціально-економічний розвиток та розвиток ОТГ, фінансування медичної мережі первинного рівня на сільських територіях, тощо. Плюс ще є 200 мільярдів місцевих бюджетів. І ми дуже хотіли б, щоб вони ефективно використовувалися.

- Чи всі ці кошти громади використовують? Багато залишків?

- Ми бачимо тенденцію, як обсяги залишків коштів місцевих бюджетів щороку зростають. Станом на 1 січня 2016-го, вони становили 31 млрд грн, 1 січня 2017 року - вже 49 млрд грн, а станом на 1 листопада цього року вони сягнули 79,6 млрд грн

- Що відбувається із цими коштами?

- Приблизно 15-16 млрд гривень постійно лежать на депозитах. Я не сприймаю пояснення, коли місцеві керівники кажуть, що за рахунок відсотків наповнюють бюджети. Ми точно не збиралися віддавати величезний ресурс на фінансування банківської системи. Ці кошти виділяються місцевим громадам на проекти, які покращують життя людей.

Припускаю, що ці кошти голови органів місцевого самоврядування свідомо акумулюють на передвиборчий період, аби за останній рік зробити все обіцяне.

Децентралізація створила умови для громад планувати діяльність на 3-5 років уперед. Вони мають сталі доходи, визначені податки і мають мислити і діяти стратегічно. А натомість дехто поводиться, як хом'яки - накопичити побільше, а далі невідомо, що із цим робити... Вони не зможуть одночасно витратити завелику для громади суму коштів. Близько 20-30 млн гривень чи навіть 100 млн за один передвиборчий рік можна витратити, але 79 мільярдів - не вистачить ані проектів, ані підрядників, ані часу.

- Чи можна ці кошти повернути РІ державний бюджет? - Це - кошти громад. Але мені, менеджеру, СЏРєРёР№ проводить реформу децентрації, непросто стримувати Міністерство фінансів РІС–Рґ бажання щось «РІС–дчепити» РІС–Рґ цих 79 мільярдів.

Постійно пояснюю на місцях, що треба не чекати, а щось робити. Люди сплатили податки і за ці кошти хочуть отримати дороги, дитсадки, школи, музеї, театри, спортивні майданчики.

А якщо цього не буде, люди поїдуть з країни. Бо загроза втрати людського потенціалу, від'їзд людей за кордон є великою. Це - найбільша проблема України на сьогодні. Маємо втримувати співвітчизників від виїзду за кордон не тільки підвищенням зарплат і пенсій, але і якісною інфраструктурою.

В Україні із 24 млн працездатного населення - тільки 8 млн - чоловіки, 16 млн - жінки, з яких лише 8 млн працюють. Інші зайняті домашнім господарством. Закликаю громади активніше будувати дитячі садки і звільняти жінку від сидіння у декретній відпустці, якщо вона прагне реалізувати себе ще й в іншому напрямку.

- Для цього треба створити належні умови, щоб жінка знала, де і що робить дитина, поки мама на роботі...

- Згоден. Ми наразі відпрацьовуємо можливість створення дитячих садків на перших поверхах багатоповерхівок. І закріпити це на рівні стандарту.

Важливим є питання фінансування дитсадків. У різних містах на одну дитину на рік витрачається від 27 до 50 тисяч гривень з бюджету. Якщо місцева влада не може забезпечити всім місця в дитсадках, то нехай запропонує батькам ці 35 тисяч на рік за перебування дитини у приватному садочку. По-перше, це мотивуватиме появу приватних садочків. І, по-друге, на це не потрібно витрачати 60-80 млн гривень з місцевого бюджету, аби побудувати садочок на 200 місць.

Водночас головна умова така: дитина, яка ходить в приватний садочок, і дитина, яка ходить у муніципальний садочок, повинні мати рівні права й можливості. Реформа тому і класна, що ми крок за кроком дивимося, що ще можна зробити для нової якості життя.

- Ваш прогноз на 2018 рік: як реформа з децентралізації просуватиметься, адже досі не ухвалено низку необхідних законів?

- Все буде добре. Є політична воля у Президента, уряду, парламенту. Чимало ми вже зробили і багато чого зробимо у наступному році. Я думаю, що і необхідні зміни до Конституції внесемо, і закони ухвалимо, і повністю забезпечимо можливість на всіх рівнях управляти. І тоді, впевнений, і на нижчому рівні процеси підуть легше. Просто потрібен час для того, щоб на місцях відчули, наскільки сильнішими вони стали.

Р—Р° матеріалами www.ukrinform.ua

Фотогалерея