Всеукраїнська мережа фахівців і практиків
з регіонального та місцевого розвитку

Послуги в регіонах

Вибір редакції

Як пройти відбір та стати учасником мережі РЕГІОНЕТ

Читати повністю

Короткі рекомендації про те, як взяти участь у відборі до РЕГІОНЕТ і стати учасником мережі

Матеріали базового навчання - відтепер у вільному доступі!

Читати повністю

Матеріали базового навчання для кандидатів на участь у РЕГІОНЕТ викладено на порталі мережі у вільному доступі

Відеозаписи заходів РЕГІОНЕТ та партнерів мережі

Читати повністю

Відеозаписи, зроблені мережею РЕГІОНЕТ: власні заходи та заходи партнерів мережі

Партнери

 
 
  • УАРОР

    Українська асоціація районних та обласних рад

  • АМУ

    Асоціація міст України

  • ВАССР

    Всеукраїнська асоціація сільських та селищних рад

  • Мінрегіон

    Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства

  • komsamovr

    Секретаріат Комітету з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування Верховної Ради України

  • www.narda.org.ua

    Асоціація агенцій регіонального розвитку України

  • www.coe.kiev.ua

    Офіс Ради Європи в Україні

  • DESPRO

    Швейцарсько-український проект «Підтримка децентралізації в Україні» DESPRO

  • ІГС

    Інститут громадянського суспільства

  • АММУ

    Асоціація малих міст України

  • НАДУ

    Національна академія державного управління при Президентові України

  • Відродження

    Програмна ініціатива «Демократична практика» Міжнародного фонду «Відродження»

  • УНЦПД

    Український незалежний центр політичних досліджень

  • ЦППР

    Центр політико-правових реформ

  • Мережа центрів

    Громадська спілка "Мережа Центрів правової інформації та консультацій"

  • НАСДСУ

    Національна асоціація сільськогосподарських дорадчих служб України

  • Ресурсний центр

    Центр управління знаннями «Ресурсний центр зі сталого місцевого розвитку»

Успішний досвід: як закарпатське повидло і спельта потрапили на ринки ЄС

17.07.2017
Закарпатський фермер Павло Тізеш працює з органічним сільськогосподарським виробництвом вже 12 років. Закарпатці та численні туристи знають його ферму "Ботар" насамперед завдяки кучерявим свинкам-мангалицям – особливій угорській породі свиней, сірим рогатим коровам, яких у господарстві близько сотні.

На українському та європейському ринку еко-продукції П. Тізеш відомий завдяки великому продовольчому асортименту, в основі якого екологічно чисті ягоди та фрукти лісів та садів Закарпаття, пише propozitsiya.com з посиланням на radiosvoboda.org.

Свій вихід на європейські ринки фермер почав саме з ягід. Починав продавати повидло в Угорщині, Австрії. Згодом перейшов на український ринок, однак останні 2-3 роки замовлення на продукцію зменшилися. Тому господарство виготовляє повидло тільки під замовлення під торговою маркою "Пан Еко", і зайнялося експортом сировини.

Останні 4-5 років також експортує в ЄС зернові - спельта, гречка, ячмінь пивний і насіння конопель технічних. Спельту із закарпатського "Ботара" охоче купує Німеччина та Італія, з них роблять макарони твердих сортів.

"Для подальшої переробки зерна потрібен млин, у нас нема такого виробництва. Тому закарпатцям легше готові макарони з Італії привезти назад", - пояснює П. Тізеш.

Гречку експортують до Франції, на підприємства з виробництва дитячого харчування. Насіння закарпатських конопель йде на виготовлення ліків.

До виходу на ринки ЄСу, за словами П. Тізеша, господарство налаштовувалося два роки - готували документи, налагоджували контакти, виконували необхідні умови європейських замовників.

"Ми маємо всі документи. Це і сертифікат по органіці з Угорщини, необхідні документи з біологічного контролю, а також українські сертифікати, необхідні для виробництва та постачання органічної сировини. Євросертифікат для митниці, ще кілька паперів", - перераховує фермер.

Двічі на рік у господарство приїжджають експерти з ЄС для контролю. Перевіряють, в яких умовах утримується худоба, як вирощуються зернові. Потім – контрольні аналізи в лабораторіях як українських, так і за кордоном.

"Є певні вимоги, які стосуються виробництва органічної продукції. Наприклад, стільки можна вирощувати свиней на 1 м2, або корів не можна прив’язувати, вони вільно мають ходити. На одну корову має припадати 1 га землі тощо". - ділиться досвідом експерт.

Віднедавна П. Тізеш розширив площі зернових і на територію Львівської області, там орендує 500 га.

Фермер поступово освоює нові напрямки виробництва екопродукції. Наразі планує запускати виготовлення еко-йогуртів. І постійно розширює асортимент напоїв та повидла: терновий леквар (повидло) чи настоянка з конопель – це ще не найоригінальніші продукти. Шукає нові ринки, веде перемовини з латвійськими закупівельниками та знайомиться з такими ж закоханими у свою справу виробниками в Україні. Зокрема, налагоджує співпрацю з підприємством із виготовлення одягу з конопель, сам із задоволенням носить одяг, взуття та шкарпетки з цієї рослини.

За матеріалами propozitsiya.com