Короткі рекомендації про те, як взяти участь у відборі до РЕГІОНЕТ і стати учасником мережі
Всеукраїнська мережа фахівців і практиків
з регіонального та місцевого розвитку
з регіонального та місцевого розвитку
| |||
|
Послуги в регіонах
Вибір редакції
Як пройти відбір та стати учасником мережі РЕГІОНЕТ
Матеріали базового навчання - відтепер у вільному доступі!
Матеріали базового навчання для кандидатів на участь у РЕГІОНЕТ викладено на порталі мережі у вільному доступі
Відеозаписи заходів РЕГІОНЕТ та партнерів мережі
Відеозаписи, зроблені мережею РЕГІОНЕТ: власні заходи та заходи партнерів мережі
Події
Партнери
Українська асоціація районних та обласних рад
Асоціація міст України
Всеукраїнська асоціація сільських та селищних рад
Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства
Секретаріат Комітету з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування Верховної Ради України
Асоціація агенцій регіонального розвитку України
Офіс Ради Європи в Україні
Швейцарсько-український проект «Підтримка децентралізації в Україні» DESPRO
Інститут громадянського суспільства
Асоціація малих міст України
Національна академія державного управління при Президентові України
Програмна ініціатива «Демократична практика» Міжнародного фонду «Відродження»
Український незалежний центр політичних досліджень
Центр політико-правових реформ
Громадська спілка "Мережа Центрів правової інформації та консультацій"
Національна асоціація сільськогосподарських дорадчих служб України
Центр управління знаннями «Ресурсний центр зі сталого місцевого розвитку»
Зелений газ: навіщо аграріям відправляти силос в топку
19.04.2017
Що робити, якщо відходів виробництва не вистачає для повноцінного біогазового комплексу? Сіяти сорго або кукурудзу.
Майже кожний місяць з’являються новини про те, що в Україні буде відкрито новий біогазовий завод. З початку весни про це заявив агрохолдинг "Екопрод", який будуватиме у Волновасі завод, що працюватиме на аграрних відходах, та Городище-Пустоварівська аграрна компанія, один завод якої працюватиме на цукровому жомі, а інший – на відходах місцевого свинокомплексу.
Компанії намагаються заощадити кошти, утилізуючи відходи, забезпечують себе додатковим джерелом енергії та вирішують проблеми з оточуючими селами. Але, погоджується директор НТЦ "Біомасса" Георгій Гелетуха, в Україні сировиною для біогазу переважно є відходи виробництва. Вирощувати сировину для станцій українські аграрії тільки починають. Але невдовзі ця практика може стати трендом.
В світі силос в біогазовому виробництві використовують вже багато років. "Родоначальником є Німеччина, де ввели підвищений тариф за енергію, отриману з біогазу. Там почали будуватися станції, сумарна потужність яких перевищила потужність чотирьох атомних блоків. Звісно, відходів не вистачало, тож почали використовувати сировину в співвідношенні 30 на 70 – гній та силос. Під вирощування силосу задіяли біля 1 млн га землі, що дорівнює 10% загальних земельних угідь Німеччини", – розповідає Гелетуха. Коли з’явився запит від аграріїв, насіннєві компанії навіть почали розробляти спеціальні гібриди рослин, які найкраще поводили себе в реакторах.
В Україні впровадження технології затримувалось через законодавство. Спочатку (в 2009 р) закон про біоенергетику не передбачав "зеленого", тобто підвищеного тарифу, для проектів, що працюють з біомасою, – лише вода, сонце та вітер. Потім (з 2013 р), коли все ж таки біомаса потрапила в законодавчо затверджений перелік джерел для біоенергетики, з неї викреслили силос та траву. "Було написано, що біомаса – це органічні відходи сільського та лісового господарства. Ключове слово — "відходи". А це значить, що силос або дрова як сировина вже не підходять, тому що це не відходи. В ЄС сказано, що біомаса — це відходи, залишки і продукти сільського і лісового господарства. Адже силос — це продукт, а солома — це залишок", – розповідає Гелетуха. Все це було виправлено тільки в липні 2015 року.
Вже писали про те, що "Астарта" в 2013 році побудувала біогазовий завод. Тоді основною мотивацією компанією була необхідність утилізувати надлишки жому з Глобинського цукрового заводу. Проектна потужність біогазового заводу становить 150 тис. куб. м біогазу/добу, що еквівалентно 75 тис. куб. м природного газу. Новим етапом компанія планує виробництво "зеленої" електроенергії з біогазу, і для цього будує когенераційну установку потужністю 12 МВт.
"На повну потужність біостанція працює лише в сезон виробництва цукру", – говорить Олексій Криволапов, керівник проектів "Астарта-Київ". Після завершення сезону цукроваріння біогаз постачається на соєпереробний завод компанії, але жому та пожнивних залишків на цей період залишається недостатньо.Тому компанія зараз думає над тим, яким силосом доповнити жом в реакторі. "Ми випробовуємо кукурудзу, сорго, багаторічні трави. Дивимося, як вони поводять себе в реакторі, з якого силосу виходить більше газу", – розповідає Олексій Криволапов. За його словами, біогазовий завод в Глобино з 2018 року має працювати на повну потужність на співвідношенні силосу та жому 50 на 50%.
Тією ж логікою користувався й "Миронівський хлібопродукт", який на 15-20% завантажує свій біогазовий завод на птахофабриці "Оріль-Лідер" силосом сорго. За словами керівника "МХП Еко Енерджі" Івана Тракслера, посліду та біологічних решток, які продукує фабрика, вистачає на 70—80% потреб біогазового комплексу.
Але нестача сировини та бажання завантажити завод на 100% можуть бути не єдиною причиною для роботи з силосом. "Локально цікаво будувати біогазовий завод поруч із сировиною. Адже якщо за парканом буде поле, витрати на доставку будуть мінімальними. Але, до речі, набагато важливіша інша прив'язка – точка врізки в мережу. Буває так, що простіше побудувати на 5-10 км далі, але отримати точку врізки поряд із заводом, таким чином заощадити кілька мільйонів євро. Тим паче, що той же завод може працювати на різних видах органіки", – розповідав голова правління компанії "Сільгосппродукт" Юрій Бондарчук. За його словами, може бути математично вигідно отримати сировину, виростивши її спеціально для виробництва біогазу.
Крім того, додає Георгій Гелетуха, додання силосу до сировини робить біогазовий комплекс більш ефективним. "Компанії, що працюють на чистому гної, швидше зайняті екологічним проектом, тому що енергії там менше, ніж в зеленій масі або силосі. Для покращення економічних показників в біогазових установках зазвичай використовують 30% гною і 70% зеленої маси/силосу". В якості зеленого компонента для біогазових реакторів може бути будь-який силос, трава, бадилля картоплі або буряків. Залежить, за словами Гелетухи, тільки від співвідношення ціна/вихід газу з тонни продукту. За його словами, в реактор можна навіть класти солом’яні пелети, які також будуть бродити в реакторі.
Але зазвичай аграрії обирають між двома компонентами – силосом сорго та кукурудзою.
З першим може бути проблема. "Ми будували завод та розраховували використовувати силос сорго. Але виявилось, що це не найкраща сировина, він погано розчинюється, спливає, та ми не могли отримувати максимальні показники виходу газу. Перейшли на силос кукурудзи та почали реконструювати завод, щоб мати вихід газу на рівні 95%", – розповідає Бондарчук. За його словами, бактерії біореактора – це не так просто, як вдавалось спочатку. Від сорго відмовляється й МХП, де він був обраний не через надзвичайні енергетичні властивості, а тому, що на відміну від кукурудзи добре росте в кліматичних умовах району, де розташована фабрика. "Але вихід газу з нього виявився низьким – 100 кубів/тонна силосу, тож ми вирішили купувати на ринку силос кукурудзи – це вигідніше", – говорить Тракслер. За його словами, на Вінницькій птахофабриці, де до 2020 року буде працювати другий біогазовий комплекс МХП, вони одразу працюватимуть з кукурудзяним силосом, який вирощуватимуть поруч з фабрикою.
За словами Олексія Криволапова, "Астарта" планує використовувати сорго та кукурудзу в якості сировини для реактора: "Наш реактор має зовсім інший тип, ніж в решті компаній, і зараз працює на жомі. Тож розраховуємо на успішні результати". І сорго, і кукурудзу "Астарта" вирощуватиме на власних полях з насіння, яке рекомендують їх постачальники.
За матеріалами аgravery.com
Цей веб-сайт було створено за підтримки Європейського Союзу.
Зміст веб-сайту є предметом відповідальності
Проекту «Підтримка політики регіонального розвитку в Україні»
і не обов'язково відображає позицію Європейського Союзу.
Зміст веб-сайту є предметом відповідальності
Проекту «Підтримка політики регіонального розвитку в Україні»
і не обов'язково відображає позицію Європейського Союзу.
2014–2018 © Всеукраїнська мережа
фахівців і практиків з регіонального
та місцевого розвитку РЕГІОНЕТ
Усі права захищені
фахівців і практиків з регіонального
та місцевого розвитку РЕГІОНЕТ
Усі права захищені
Цей веб-сайт було створено за підтримки Європейського Союзу.
Зміст веб-сайту є предметом відповідальності
Проекту «Підтримка політики регіонального розвитку в Україні»
і не обов'язково відображає позицію Європейського Союзу.
Зміст веб-сайту є предметом відповідальності
Проекту «Підтримка політики регіонального розвитку в Україні»
і не обов'язково відображає позицію Європейського Союзу.
2014–2018 © Всеукраїнська мережа
фахівців і практиків з регіонального
та місцевого розвитку РЕГІОНЕТ
Усі права захищені
фахівців і практиків з регіонального
та місцевого розвитку РЕГІОНЕТ
Усі права захищені