Р С–Рє після перших РІРёР±РѕСЂС–РІ РѕР±’єднаної громади – це багато чи мало? РЈ РіСЂСѓРґРЅС– 2016 СЂРѕРєСѓ РЅР° Чернігівщині відбулися РІРёР±РѕСЂРё Сѓ 11 громадах. Серед РЅРёС… – РљРѕСЂРѕРїСЃСЊРєР° РѕР±’єднана громада, РґРѕ СЏРєРѕС— увійшли селище РљРѕСЂРѕРї та 45 населених пунктів. Р’РѕРЅР° велика Р·Р° територією, але малонаселена. Має туристичні принади та історичні пам’ятки, але РІСЃРµ це потребує суттєвих вкладень та інвестицій. РЇРєРёРј Р±СѓРІ перший СЂС–Рє громади С– Р· СЏРєРёРјРё планами вступає РІРѕРЅР° Сѓ 2018 СЂС–Рє?  

Перші кроки

РљРѕСЂРѕРїСЃСЊРєРёР№ селищний голова Р’іктор Журавель РіРѕРІРѕСЂРёС‚СЊ, що Р·Р° перший СЂС–Рє зроблено багато РІСЃСЊРѕРіРѕ С– СЂС–Р·РЅРѕРіРѕ. Р’ принципі, СЏРє С– РІ СѓСЃС–С…. Найперше, що зробили після РѕР±’єднання, - створили РІС–РґРґС–Р» освіти та взяли РЅР° баланс громади школи та дитячі садочки. «РџРµСЂС€Р° установча сесія громади відбулася 30 РіСЂСѓРґРЅСЏ 2016 СЂРѕРєСѓ. Рђ вже 17 січня 2017 СЂРѕРєСѓ створили РІС–РґРґС–Р» освіти. Щоб РЅРµ викликати ажіотажу серед педагогів, РјРё власні кошти спрямували РІ районний бюджет, С– наші освітяни, СЏРєС– РІ громаді, отримали зарплату вчасно. Потім пішла освітня субвенція, Р·Р° СЂС–Рє нам вдалося трохи зекономити коштів – С—С… РјРё плануємо використати для поповнення матеріальної бази шкіл нашої громади», - розповідає Віктор Іванович.

Крім відділу освіти, були створені відділи соціального захисту, культури та фінансовий. Також у січні були виготовлені печатки для всіх старост, щоб вони могли продовжувати надавати послуги жителям.

Асфальтові РґРѕСЂРѕРіРё – селам

Р—Р° рахунок державної субвенції РЅР° розвиток інфраструктури громада вирішила побудувати РґРѕСЂРѕРіРё. Але РЅРµ РІ центральній садибі, Р° Сѓ селах – Риботин, Рождественське, Білка, Атюша та Карильське. РќР° асфальт Сѓ селах, РґРµ РїСЂРѕ РЅСЊРѕРіРѕ вже забули, витратили майже 11,4 млн РіСЂРЅ. РЇРє зазначив РѕРґРёРЅ С–Р· старост: «РќР°С€Р° сільрада РЅРµ була Р±С–РґРЅРѕСЋ РґРѕ РѕР±’єднання. РЈ нас були нормальні РґРѕС…РѕРґРё С– надходження. Але витратити більше мільйона РЅР° РґРѕСЂРѕРіСѓ – такого РјРё РЅРµ могли СЃРѕР±С– дозволити».

Комунальне підприємство – РІС–Рґ зубожіння РґРѕ РЅРѕРІРѕС— техніки

Р’Р·РёРјРєСѓ більшість РІРѕРґС–С—РІ страждає РІС–Рґ СЃРЅС–РіСѓ та заметах РЅР° дорогах, особливо сільських. Але Сѓ РљРѕСЂРѕРїСЃСЊРєС–Р№ громаді Р· цією проблемою справляються РґРѕР±СЂРµ. Для комунального підприємства «Р‘лагоустрій» Р·Р° рахунок державної субвенції РЅР° СЃСѓРјСѓ 2,2 млн РіСЂРЅ закупили спецтехніку. Р—Р° словами фахівців, цього автопарку вистачить, щоб перевозити вантажі, розчищати РґРѕСЂРѕРіСѓ РІС–Рґ СЃРЅС–РіСѓ та Р±СЂСѓРґСѓ, надавати послуги С–Р· завантаження та розвантаження лісу, землі, сипучих матеріалів, РїС–РґРґРѕРЅС–РІ, відвозити сміття РІС–Рґ господарських РґРІРѕСЂС–РІ РґРѕ сміттєзвалищ, обкошувати узбіччя РґРѕСЂС–Рі, полів Р· сільськогосподарськими культурами, обслуговувати РґРѕСЂРѕРіРё комунальної власності протягом СЂРѕРєСѓ. Р—Р° словами РЎРµСЂРіС–СЏ Мурашко, директора РљРџ «Р‘лагоустрій», ця техніка допомагатиме підтримувати РїРѕСЂСЏРґРѕРє Сѓ громаді та заробляти гроші, надаючи послуги місцевим підприємствам та населенню. 

Ще півтора СЂРѕРєСѓ тому РљРџ «Р‘лагоустрій» було майже банкротом. Підприємство РЅРµ вилазило Р· Р±РѕСЂРіС–РІ, РІ штаті було РІС–СЃС–Рј працівників. РЎСЊРѕРіРѕРґРЅС– ситуація змінилася: працює 31 робітник, оновлена техніка, проводиться активна господарська діяльність. РћРєСЂС–Рј послуг Р· благоустрою підприємство розвиває деревообробний напрямок С– виготовляє різноманітні дерев’СЏРЅС– конструкції: РІС–Рґ звичайного штахетника РґРѕ альтанок.

Цікавим РґРѕСЃРІС–РґРѕРј поділився голова громади Віктор Журавель: «РџСЂР°РєС‚ично РІ кожному старостинському РѕРєСЂСѓР·С– С” робітник РљРџ «Р‘лагоустрій», СЏРєРёР№ живе С– працює РЅР° території старостату. Щодня РІС–РЅ отримує завдання Р· поліпшення благоустрою РІС–Рґ старости. Але якщо потрібно зробити великий РѕР±СЃСЏРі СЂРѕР±С–С‚, то керівник збирає СѓСЃС–С… С– задача вирішується разом».

За рік громаді вдалося привести до ладу благоустрій практично на всій території.

Роздільний збір сміття

А ще у Коропській громаді популяризують роздільний збір сміття. Почали з Коропа, звичайно. Інші села беруть приклад із центральної садиби і приєднуються. Для переробки пластикових пляшок, пакетів закупили спеціальне обладнання. Тож старання жителів з розподілу сміття не закінчуються на стадії скидання всього у один контейнер.

Економічний потенціал: туризм, агробізнес чи промисловість?

На території Коропської ОТГ працюють як великі сільгоспвиробники, так і невеликі фермерські господарства.

Унікальним напрямком розвитку агробізнесу є органічне сільське господарство та виробництво органічної продукції. В планах у громади є навіть створення демонстраційної органічної ферми для отримання необхідних навичок та знань діючими та потенційними фермерами.

На території громади працюють промислові переробні підприємства. Нещодавно у Коропі відкрився швейний цех, який спеціалізується на виготовленні спецодягу для військових. В 2017 році у цеху було 15 робочих місць, у наступному планується розширення штату.

Для туристів Коропщина – край нерозкритих таємниць та знахідок. Р„ тут Мезинський заповідник, старовинні палаци, Ільїнська церква-фортеця – єдина РІ Україні – та інші історичні пам’ятки. РќР° території громади працюють РґРІР° музеї – Кибальчича С– історико-археологічний. РўРѕРјСѓ розвиток туристичного бізнесу – РѕРґРёРЅ Р· пріоритетних напрямків розвитку.

Віктор Журавель розповідає: «Р¦СЊРѕРіРѕ СЂРѕРєСѓ музеї забрали Сѓ власність громади, плануємо розширити експозицію, зробити ремонти. Бо Р·Р° останні 25 СЂРѕРєС–РІ ніхто туди С– РєРѕРїС–Р№РєРё РЅРµ вкладав».

Проблеми сільської місцевості чи відтік кадрів?

Проблема кадрового потенціалу знайома багатьом громадам. РљРѕСЂРѕРїСЃСЊРєР° – РЅРµ виняток. РќРµ вистачає фахівців, спеціалістів Р· багатьох напрямків. «Р—араз маємо вакансії Р· СЂС–Р·РЅРёС… спеціальностей», - зазначає Віктор Іванович. Р— початку СЂРѕРєСѓ розпочнеться РІС–РґР±С–СЂ кадрів РЅР° роботу РІ ЦНАПі, ремонт та облаштування СЏРєРѕРіРѕ завершується.

Гроші в громаду

РџСЂРѕ фінансову децентралізацію можна говорити багато, але краще порівнювати цифри. Так, Сѓ 2016 році загальний бюджет РІСЃС–С… сільських та селищних рад дорівнював 17,5 млн РіСЂРЅ, Р° після РѕР±’єднання тільки власних надходжень 39 мільйонів. «Р”Рѕ нашої громади увійшли СЃС–Рј сільрад, СЏРєС– грошей практично РЅРµ мали. Р† Сѓ РЅРёС… багато СЂРѕРєС–РІ нічого ніхто РЅРµ СЂРѕР±РёРІ. Р—Р° СЂС–Рє РјРё допомогли вирішити питання Р· благоустрою. Ремонтували Р±СѓРґРёРЅРєРё культури та школи, замінювали газові котли РЅР° твердопаливні тощо», - розповідає Віктор Журавель.

РќР° 2018 СЂС–Рє рішенням РљРѕСЂРѕРїСЃСЊРєРѕС— селищної ради Р±СѓРІ затверджений бюджет громади, РґРѕС…РѕРґРё СЏРєРѕРіРѕ складають 91,44 млн РіСЂРЅ, Сѓ тому числі РґРѕС…РѕРґРё загального фонду – 89,72 млн РіСЂРЅ, Р° РґРѕС…РѕРґРё спеціального фонду – 1,73 млн РіСЂРЅ.

Замість висновків

Перший СЂС–Рє видався складним для новоствореної РљРѕСЂРѕРїСЃСЊРєРѕС— громади. Багато чого вдалося зробити, РЅР° щось РЅРµ вистачило коштів, Р° РЅР° щось – часу. Наступного СЂРѕРєСѓ запрацює ЦНАП та завершиться ремонт Сѓ РљРѕСЂРѕРїСЃСЊРєС–Р№ школі, розпочнуться ремонти Сѓ інших школах, садочках  та РѕР±’єктах соціальної сфери. Головне, що С” бажання працювати С– робити життя громади комфортним, сучасним та привабливим.

Р—Р° матеріалами Чернігівський Центр розвитку місцевого самоврядування