Всеукраїнська мережа фахівців і практиків
з регіонального та місцевого розвитку

Послуги в регіонах

Вибір редакції

Як пройти відбір та стати учасником мережі РЕГІОНЕТ

Читати повністю

Короткі рекомендації про те, як взяти участь у відборі до РЕГІОНЕТ і стати учасником мережі

Матеріали базового навчання - відтепер у вільному доступі!

Читати повністю

Матеріали базового навчання для кандидатів на участь у РЕГІОНЕТ викладено на порталі мережі у вільному доступі

Відеозаписи заходів РЕГІОНЕТ та партнерів мережі

Читати повністю

Відеозаписи, зроблені мережею РЕГІОНЕТ: власні заходи та заходи партнерів мережі

Партнери

 
 
  • УАРОР

    Українська асоціація районних та обласних рад

  • АМУ

    Асоціація міст України

  • ВАССР

    Всеукраїнська асоціація сільських та селищних рад

  • Мінрегіон

    Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства

  • komsamovr

    Секретаріат Комітету з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування Верховної Ради України

  • www.narda.org.ua

    Асоціація агенцій регіонального розвитку України

  • www.coe.kiev.ua

    Офіс Ради Європи в Україні

  • DESPRO

    Швейцарсько-український проект «Підтримка децентралізації в Україні» DESPRO

  • ІГС

    Інститут громадянського суспільства

  • АММУ

    Асоціація малих міст України

  • НАДУ

    Національна академія державного управління при Президентові України

  • Відродження

    Програмна ініціатива «Демократична практика» Міжнародного фонду «Відродження»

  • УНЦПД

    Український незалежний центр політичних досліджень

  • ЦППР

    Центр політико-правових реформ

  • Мережа центрів

    Громадська спілка "Мережа Центрів правової інформації та консультацій"

  • НАСДСУ

    Національна асоціація сільськогосподарських дорадчих служб України

  • Ресурсний центр

    Центр управління знаннями «Ресурсний центр зі сталого місцевого розвитку»

Варто бути першими – засвідчує досвід створення ОТГ на Хмельниччині

03.07.2017
Хмельниччина, може бути школою і для потенційних ОТГ

"Хто першим встав, того й чоботи". Це прислів’я сьогодні на Хмельниччині використовують як аргумент на користь активного створення об’єднаних територіальних громад (ОТГ). Мовляв, не варто гаяти часу на роздуми і зважати на чиїсь лобістські маніпуляції. Головне – на основі аналізу ресурсних можливостей пересвідчитися у спроможності майбутньої громади, вибрати харизматичного лідера і рухатися до кращого життя.

Чого домоглися громади, які діяли саме так? Відповіді на це та інші питання отримали учасники прес-туру "Кращі практики місцевого самоврядування", організованого 7–8 червня 2017 року Програмою Ради Європи "Децентралізація і територіальна консолідація в Україні" у співпраці з Міністерством регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України, Хмельницькою обласною радою, Інститутом громадянського суспільства за інформаційної підтримки ГО "Інтерньюз-Україна".

Представники мас-медіа зі столиці України та її регіонів (серед них і кореспондент "Галицького слова") відвідали у рамках туру чотири ОТГ Хмельницької області: Волочиську, Гуменецьку, Дунаєвецьку та Сатанівську. І дійшли висновку, що кращі практики… по-різному кращі. Але їх все-таки можна вважати школою, особливо для тих громад, які ще стоять на порозі злуки.

У чому не гріх і натиснути

На даний час на Хмельниччині створено 26 ОТГ, які об’єднали 249 рад базового рівня, що складає 41,2 % від їх загальності кількості. За цим показником область займає перше місце в Україні. І може слугувати таким собі навчальним полігоном, оскільки має практичний досвід створення ОТГ усіх можливих форм і типів. Причому, 22 ОТГ народилося у 2015 році. Хоча сприятливих передумов для успішного проведення об’єднавчої роботи не було.

– Навіть над тим фактом, що Розпорядження Кабміну № 333-р "Про схвалення Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації лади в Україні" датоване 1 квітня (2014 року, – ред.), з насолодою кепкували противники реформ і стримували її прибічників. Мовляв, заспокойтеся, бо що може народитися у День сміху, як не жарт? – пригадує голова Хмельницької облради Михайло Загородній перші місяці роботи у напрямку об’єднання громад. – Не сприяло справі і те, що децентралізація в державі мала кілька разів невдалий старт. Тим не менше, 28 травня 2015 року депутати Хмельницької обласної ради прийняли Перспективний план створення ОТГ. Як тодішній голова обласної державної адміністрації і депутат облради, сьогодні можу сказати, що задля цього довелося дещо задіяти й адмінресурс, натиснути – у плані навчання депутатів, голів сільрад та потенційних старостів щодо суті реформ. До цього мене спонукало відчуття незворотності децентралізації як основи створення повноцінного життєвого середовища для громад, – зазначає Михайло Загородній.

Зараз тільки у двох із 20 районів Хмельниччини ще не створено ОТГ. У кількох – об’єднань менше, ніж вартувало би. Серед причин – недосконала законодавча база, яку парламент адаптує до реальних умов набагато повільніше, ніж вимагає час. Щоправда, останнім часом законодавці значно виправили ситуацію. Та існують неформальні перепони.

"Маємо проблеми зі створенням ОТГ, зокрема, там, де двоє хлопців – голова районної ради та голова РДА, не сприяють цьому, бо бояться, що втратять владу, коли люди не оберуть їх головами ОТГ. Не кращу роль відіграють і деякі голови самодостатніх сільрад, бажаючи спокійно дочекатися на своїх місцях пенсії, тоді як треба бути патріотами своїх громад, думати про їх розвиток. На жаль, іноді відчуваються і неконструктивні впливи деяких політичних партій. Їх спікери, які навчилися добре говорити, може й не вміють повести людей за собою, та завести ситуацію у глухий кут – у них часто виходить", – щиро зауважив Михайло Загородній, відповідаючи на питання журналістів про те, чому період дуже активного створення ОТГ на Хмельниччині змінився певним затишшям.

Зауважимо, що є в області і громади, яким Київ з різних причин не дозволив "вскочити у перший вагон" об’єднання, а тепер вони самі свідомо не квапляться у другий, бо бачать, що державна фінансова підтримка вже не настільки щедра, якою була на початках. Та за великим рахунком процес децентралізації в області продовжується і…

Практика розвіює міфи

Міф-1: фінансові ресурси осядуть у центральних садибах ОТГ, а віддалені села пропадуть.

Наразі – це неправда. Скажімо, Дунаєвецька та Волочиська міські ОТГ минулого року спрямували на свої села понад 80% загальної суми державної субвенції, яку отримали на підтримку та розвиток інфраструктури своїх територій.

У цьому контексті цікава, зокрема, практика Дунаєвецької громади. Незважаючи на те, що її села (а таких аж 50!) потребують коштів буквально на все, команда ОТГ, депутатський корпус та старости прийняли системне рішення.

– Із 21 мільйона гривень субвенції, отриманої від держави на інфраструктурні зміни, понад 9 мільйонів ми використали в минулому році на придбання техніки для комунального підприємства "Благоустрій Дунаєвеччини", яке створено для обслуговування сіл ОТГ. Купили три трактори марки МТЗ, два супер-МАЗи, автовишку, навантажувач, 7 мотоблоків, 2 газонокосарки… Наразі не вистачає потужного екскаватора та грейдера, щоб нове підприємство з благоустрою почувалося абсолютно мобільним і самодостатнім. Але вважаю, що й це питання вирішимо. Окремо зазначу, що скоро запустимо сміттєроздільну лінію, яка відкриє 20 нових робочих місць, а головне – позитивно вплине на санітарну привабливість населених пунктів ОТГ, – підкреслила голова Дунаєвецької міської ради Веліна Заяць.

До речі, зміцнюючи матеріально-технічну спроможність ОТГ, Дунаєвецька міська рада вже за кошти місцевого бюджету придбала сміттєвоз, два легкових автомобілі, шкільний автобус. А також пересувний флюрограф і лабораторний аналізатор, який досліджує 19 параметрів крові.

Щоб і сільські старости дбали про ефективне використання цього добра і взагалі впевнено працювали на своїх місцях, міська рада без зволікань виділила 500 тисяч гривень на вибори старост. Таким чином, було ліквідовано посадову невизначеність старост, яку деякий час підігрівала приставка "в.о.", і тепер вони – повноважні керівники, з яких по повній програмі вимагають активних дій і селяни, і міський голова.

Міф-2: невеликі села приєднаються до міст, а їх школи, клуби, фельдшерські пункти позакриваються…

Таких фактів на Хмельниччині нема. Є зовсім інші. Наприклад, існує Волочиська міська ОТГ, унікальність створення якої полягає у тому, що закон про добровільне об’єднання громад в Україні було прийнято 5 березня 2015 року, а Волочиська міськрада вже 10 березня звернулася до навколишніх сільських рад з ініціативою об’єднатися. У жовтні того ж року злука відбулася. Сьогодні у складі Волочиської ОТГ – 40 населених пунктів. Очільником великої громади, яка налічує 33 115 чоловік і займає третину території району (490 кв. км), став колишній міський голова Костянтин Черниченко.

Деякі села ОТГ віддалені від свого адмінцентру – Волочиська – на 25–27 кілометрів. Але, як кажуть селяни, з об’єднанням сталося ледь не диво.

– Костянтине Володимировичу, я вже в місті! Тобто їду у рідному селі з роботи асфальтованою дорогою і вуличне світло веде мене до самого дому, – пригадує свій пізній дзвінок міському голові староста далекого села Клинини Ірина Завальнюк. – Це було у грудні 2015-го. Тоді, завдяки реалізації проекту освітлення, в населеному пункті вперше засвітилися ліхтарі. А до того було прокладено 700 метрів асфальтованої дороги.

На даний час є й інші аргументи на користь життя у складі ОТГ. У Клининах організовано централізований вивіз сміття. Введено штатну одиницю працівника з благоустрою, який підтримує у порядку територію села та кладовище, доглядає за пам’ятниками.

На все виділяються необхідні кошти. У тому числі, на утримання сільського будинку культури, садочка та школи. Навчальний та дошкільний заклади добре відремонтовані. Налагоджено збалансоване харчування дітей: у меню – свіжі овочі і фрукти, молоко та сир, м’ясо і риба, – каже Ірина Завальнюк. І підкреслює, що сприяє добрим змінам у селах зокрема й те, що управлінська команда ОТГ враховує думки старостів. Вони брали безпосередню участь у створенні стратегічного плану розвитку громади – внесли по 4 –5 проектів від своїх територій і просувають їх втілення у життя. Добре й те, що село має відеозв’язок із головою ОТГ. Кожен мешканець може переговорити ним з кабінету сільського старостату, не витрачаючи часу на поїздку до Волочиська.

Міф-3: одного голови не вистачить на всю ОТГ

– Вистачить, якщо знати, кого обирати на цей пост. Як підказує перший досвід, це повинен бути місцевий лідер, якого люди добре знають, який користується серед них авторитетом, має бажання працювати і поповнювати знання задля успішності громади, – вважає голова Хмельницької облради Михайло Загородній. На його думку, справжній лідер – це половина успіху ОТГ. Тим більше, що отримавши широкі повноваження, голови та їх громади поклали на себе величезну відповідальність, у тому числі фінансову.

До речі, минулого року з 1 мільярда гривень, які держава виділила у вигляді субвенції на розвиток інфраструктури ОТГ, Хмельницька область отримала 216 мільйонів 760 тисяч (21,7 % від загальної суми). І там, де у голів об’єднаних громад та їх команд було достатньо знань та амбіцій, вдалося реалізувати 98-99% отриманих коштів. Середній показник склав 95 %. На жаль, в одній ОТГ відповідна цифра не перевищила і 20%, бо керівний склад громади не готовий був до виконання такого завдання.

Остільки прес-тур вивчав кращі практики, то адреса цієї ОТГ та ім’я її голови залишись таємницею, яку журналістам не стали розкривати. Особливо на тлі спілкування зі сильними лідерами чотирьох успішних ОТГ Хмельниччини. Цікаво, що вони, в свою чергу, знайомили представників мас-медіа зі старостами, які, попри вміння не перечити начальству, ні на крок не відступають від інтересів своїх населених пунктів. Зокрема на засіданнях виконкомів, членами яких обов’язково є.

В числі таких обранців – Юрій Гоцуляк, староста невеличкої Соснівки, що на відстані 15 км від міста Дунаївці. Колись вона була бригадним селом колгоспу, яке ніколи не мало свого голови. Тепер Соснівка (тут лише 98 мешканців) входить до Сиворгіського старостинського округу Дунаєвецького ОТГ. У минулому році люди оцінили небайдужість, активність та освітню базу 23-літнього Гоцуляка і на виборах старости проголосували за нього. Тепер не натішаться, як, у тому числі і за його сприяння, багато зроблено для села у складі ОТГ. Відремонтували занедбану контору колишнього колгоспу і облаштували під Будинок громади, у якому розміщені приймальня старости, ФАП, для молоді встановлений тенісний стіл. Вирішено проблему опалення приміщень. У селі проведено освітлення (газ у домівках є давно), почищено і накрито новими цембринями дві громадських криниці, облаштовано волейбольну площадку, організовано виїзну торгівлю, оскільки магазину ще нема. Одним словом, знято всі гострі питання. А мріє староста головним чином про те, щоб у селі зростала кількість населення. Наразі є багато пустих обійсть. Та останнім часом ціни на ті, що продаються, значно виросли. Такою є реакція ринку нерухомості на позитивні соціальні зрушення. "Ви не думайте, гречку нам не давали, ми щиро кажемо, що об’єднання пішло Соснівці на користь", – свідчили журналістам її мешканці.

Позитивні відгуки про об’єднання громад ми чули й у Іванковецькому старостинському окрузі (тут 747 мешканців) та Залісцівському (кількість населення – 1236 чоловік). Тобто переконалися у правоті Веліни Заяць, яка стверджує, що колективу міської ради однаково болить голова за малі і великі села. Тож робиться все можливе, щоби люди повсюди відчули покращення та свою значущість у зміцненні громад.

Найбільше оптимізму – у Сатанові

Сатанівська селищна ОТГ, у складі якої – райцентр Сатанів та 10 сіл (всього 8,3 тисячі населення), з натяжкою можна віднести до об’єднань середньої величини. Але ресурс, який є у цієї амбітної громади, викликає чи не найбільше оптимізму щодо її перспектив. Зручно розташована здебільшого у межах Національного природного парку ОТГ позиціонує себе, як рекреаційно-оздоровчу, туристично та інвестиційно привабливу територію, на якій розвивається сільське господарство – постачальник якісних продуктів харчування, зокрема, до санаторного столу. У аграрному секторі уже діє 10 компаній. Працює Сатанівський консервний завод з переробки плодово-овочевої продукції.

З кожним роком осучаснюються та набирають популярності колишні радянські санаторії-профілакторії. У тому числі, завдяки джерелам природної медицини – мінеральним водам із унікальними лікувальними властивостями. Наприклад, "Збручанська Нафтуся" відверто конкурує з трускавецькою.

Не випадково, ізраїльський інвестор закінчує будувати у Сатанові "Арден Палац" – надсучасний лікувально-оздоровчий комплекс на 1000 пацієнтів і таку же кількість робочих місць. За прогнозами, тільки у вигляді податків із зарплати працівників цієї здравиці до бюджету ОТГ буде надходити 60 мільйонів гривень у рік!

Окрім того, уже існує проект гірськолижного курорту: з дорослим, дитячим та тренувальним спусками і, до речі, паркінгом на 900 авто-місць. Щоправда, цей задум на мільярд доларів наразі не афішується.

– Поговоримо про те, що уже маємо. Минулого року дохідна частина бюджету нашої об’єднаної громади зросла вдвоє, а його виконання склало 122% від передбаченого, – зазначив голова селищної ОТГ Альберт Собков. – За рахунок власних надходжень та державної субвенції на розвиток інфраструктури у населених пунктах ОТГ вдалося прокласти майже 20 кілометрів водогонів, пробурити та облаштувати кілька артезіанських свердловин задля вирішення проблем питної води. Виконано відновлювальні роботи на 30-ти кілометрах мереж вуличного освітлення. Капітально відремонтовано частину доріг. До речі, у Сатанові замість старого асфальтового покриття викладаємо вулиці та тротуари бруківкою, як це було історично. А символом сьогодення вважаємо той факт, що торік у смт Сатанів – центрі ОТГ – розпочато будівництво спортивного комплексу. Масштаб споруди – 24 на 42 метри, – гордо уточнив голова.

Перерахувавши ще цілу низку позитивних справ, пан Собков не приховував і негативів, з якими продовжує боротися. Наприклад, наполегливо домагається від бізнесу легалізації робочих місць та заробітної плати, бо від цього напряму залежить стан бюджету і соціальні гарантії найманих працівників. Процес пробуксовує, але голова вважає, що розмовляти на цю тему з менеджментом треба стільки, скільки… треба, щоб бізнес не обкрадав людей, громаду і державу. При цьому керівництво ОТГ у межах своїх повноважень дбає про сприятливий клімат для бізнесових структур та інвесторів.

Постфактум. Важко розповісти про все, що вдалося побачити і оцінити у ОТГ хмельницького Поділля впродовж двох днів прес-туру. Але можна впевнено сказати, що люди на місцях вже усвідомили необхідність об’єднання громаді та більше не закидають чиновникам, що "колись нас заганяли у колгоспи, а тепер у ОТГ". Більше того, частина сільрад уже жалкує, що не поквапилася з добровільним об’єднанням і втратила чималі фінансові можливості. А об’єднуватися однаково доведеться у приказному порядку. Є й такі факти: деякі сільради просяться до явно успішних новоспечених ОТГ. Про бажання вийти з об’єднання ще ніхто не заявляв. Але й не варто подібних заяв боятися. Бо, скажімо, у Польщі, досвід якої для нас сьогодні ледь не святе, деякі гміни розпадаються, деякі банкрутують, а їх громади примикають до інших і "кінця світу" не відбувається. Все сприймається, як еволюційний процес. І ми повинні так само реагувати на певні деталі формування своїх інституцій самоврядування.

У цьому переконували журналістів хмельницькі практики та столичні аналітики й експерти. А менеджер програми Ради Європи Андрій Гук зазначив: "Фахівці Ради Європи, як міжурядової організації, у складі якої 47 країн, вважають, що поступ, швидкість українських муніципальних реформ – є однією з найвищих. І це добре. Бо реформи місцевого самоврядування здійснюються для того, щоби люди хотіли жити, працювати та відпочивати у своїх громадах сьогодні і в майбутньому".

За матеріалами www.galslovo.if.ua

Фотогалерея